Кіста – це доброякісне утворення внутрішніх органів, яке складається із капсули, заповненої переважно рідким вмістом (серозним, геморагічним чи гнійним). Кісти селезінки – це збірне поняття таких новоутворень, що виникають під впливом різних чинників. Актуальність та проблематика патології полягає у важливості селезінки як імунного органу та депо крові. Варто зазначити, що безліч уражень селезінки можуть посприяти розвитку масивної внутрішньочеревної кровотечі.
Причини розвитку кісти селезінки
Лікарі поділяють кісти селезінки на справжні (містять епітеліальну оболонку і є наслідком розвитку паразитарної інвазії, чи, наприклад, вроджені) та псевдокісти (вторинні – внаслідок травми чи дегенеративно-запальних змін; не містять епітеліальної оболонки).
Ці види кіст залежать безпосередньо від причин їх появи.
- Вроджені кісти є наслідком порушення ембріогенезу, їх ще називають істинними.
- Паразитарні кісти – через інвазію найпростіших та інших форм паразитів. В даному випадку формування кісти – це захист організму, який формує свій спеціальний бар’єр, щоб відокремити паразитів від здорових тканин. Цілісність паразитарної кісти є вкрай важливою, адже кіста при найм трохи стримує стрімке розмноження паразитів і у випадку прориву може виникнути тяжке прогресування хвороби.
- Травматичні кисти – захисна реакція органу на травму чи оперативне втручання.
- Дегенеративно-запальні кисти – прояв запальних явищ в селезінці, виокремлення запального ексудату.
Симптоматика кісти селезінки
За своєю гістологічною структурою, кісти поділяються на ретенційні, дермоїдні, солітарні та багатокамерну цистаденому. Ретенційні кісти утворюються при порушенні відтоку, що буває при закупорці відвідних. Дермоїдні кісти частіш за все заповнені кров’янистим вмістом, а цистаденоми – серозним.
Кісти невеликих розмірів не викликають особливих суб’єктивних чи об’єктивних ознак і часто діагностуються випадково під час УЗД. Кісти більших розмірів можуть спричиняти дискомфорт через стиснення нервових пучків, тиску на сусідні органи. Тому симптоматика може не завжди вказувати саме на це захворювання. Серед симптомів пацієнти виділяють:
біль у лівому підребір’ї, що може віддавати у плече та лопатку;
явища диспепсії, такі як нудота і блювання;
поява дискомфорту з лівого боку після прийому їжі;
задишка;
млявість та апатія;
відрижка;
озноб.
Коли кіста ускладнюється інфікуванням, тоді підвищується загальна температура тіла, пацієнт почуває себе значно гірше, відмічає сильне нездужання та посилення болю з лівого боку.
Лапароскопічне лікування кісти селезінки
Діагностика кісти відбувається за рахунок візуальних методів: УЗД або МРТ. Завдяки загальному аналізу крові лікар може запідозрити паразитарну інвазію, звернувши увагу на показник рівня еозинофілів крові. Інколи можна проводити пункцій ну біопсію кісти для дослідження її вмісту.
Видалення кісти проводиться хірургічних шляхом. Оперативним доступом є ендоскопічна лапароскопія. Дана операція не передбачає масивних шрамів, тільки два невеликі отвори для введення камери та інструмента. Кісту можуть видаляти методами пункції, вилущування, резекції. Стінки кісти висікають в межах здорових тканин, щоб не пошкодити нормальні тканини селезінки. Надалі встановлюється дренах а накладаються косметичні приховані шви. Вся процедура проводиться під дією медикаментозного сну.
Саме лапароскопічний оперативний доступ сприяє якомога швидшому відновленню пацієнта та значно зменшує травматизацію здорових тканин пацієнта. Більше детальної інформації ви можете отримати на прийомі хірурга.
ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ
