Печінка є найбільшою залозою в організмі людини. Кількість функцій, які виконує печінка, не зрівняється із жодним іншим органом. Печінка відіграє неймовірно важливу роль у синтезі білків крові, детоксикаційну функцію, жовчеутворення та багато інших. На жаль, саме печінка несе на собі великий удар, який складається із погрішностей у харчуванні людини, її шкідливих звичок, несприятливих умов навколишнього середовища, безлічі інфекційних та токсичних факторів.
Ми знаємо про такі патології, як вірусні гепатити, цироз, гепатоз та ін. Варто зазначити, що однією з не менш поширених патологій є розвиток кісти печінки.
Що являє собою кіста печінки та якими є причини її розвитку?
Кіста – це специфічне новоутворення, що являє собою епітеліальну капсулу, яка заповнена вмістом. Вміст кісти може бути кров’янистим, серозним, гнійним, може містити у собі патогенні бактерії, цисти найпростіших, яйця гельмінтів. Кіста здебільшого є захисним утворенням, яке призначене для відмежування патології від здорових тканин. Тому, наприклад, при порушенні цілісності паразитарної кісти і поширення її вмісту, патогенні мікроорганізми можуть розповсюдитися по всьому організму і почати стрімке розмноження.
Причини розвитку кісти печінки є різноманітними. Вроджені кісти обумовлені вродженими порушеннями відтоку жовчі, виділення ферментів (поява так званих ретенційних кіст). Набута кіста формується внаслідок травми, оперативних втручань, вищезгаданих паразитарних інвазій (альвеокок, ехінокок та ін.)
Симптоми кісти печінки не є специфічними і проявляються здебільшого явищами диспепсії, болю у правому підребір’ї, порушенням апетиту, слабкістю та апатією, задишкою та ін.
Лапароскопічна резекція кісти – суть та показання
Кіста печінки часто ускладнюється тяжкими розладами, а саме:
розрив кісти, що спричинює кровотечу і перитоніт;
перекрут ніжки кисти з її подальшою ішемією та некрозом;
інфікування кісти;
крововилив у кісту;
переродження у рак (малігнізація).
Враховуючи цей фактор, лікарі рекомендують оперативне видалення кісти і супутню ліквідацію причини її появи. На сьогоднішній день основним методом лікування кісти печінки є лапароскопічна резекція зі збереженням здорових тканин печінки. Операція здійснюється завдяки невеличким проколам через черевну стінку, і не потребує масивного оперативного доступу (лапаротомії).
Показаннями до лапароскопічної резекції кісти є:
кісти великих розмірів;
поява ускладнень кісти;
відсутність ефекту від консервативного лікування;
локалізація кісти у воротах печінки, що призводить до порушень портального кровообігу;
виражена клінічна картина кісти.
Доцільність лапароскопічної резекції визначає хірург після проведення огляду, УЗД, комплексу лабораторних досліджень. Операція проводиться в умовах клініки під знеболенням.
Хід лапарокопічної резекції кісти та реабілітація пацієнта
Видалення кісти печінки проводять трьома шляхами, в залежності від індивідуальних особливостей кісти:
Завдяки поєднанню таких факторів як професійність лікаря та застосування якісної сучасної апаратури, резекція кісти проводиться швидко і без зайвих складнощів. Після видалення кісти, лікар паралельно коагулює дрібні судини і акуратно зшиває більш масивні, що запобігти розвитку післяопераційної кровотечі. Надалі накладається дренаж та мініатюрні косметичні шви, які дозволяють ідеально приховати невеликі отвори після лапароскопії. Головною перевагою лапароскопічних оперативних методів є низький травматизм для пацієнта і швидкий термін реабілітації. Протягом 2 місяців пацієнту рекомендують уникати тяжких фізичних навантажень.
ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ
