Будь-яка пункція як процедура являє собою прокол певного органу чи стінки тканин для проведення подальших діагностичних маніпуляцій, або ж навіть терапевтичного втручання. Методи подібні, але мета може бути абсолютно різною. Що ж являє собою плевральна пункція, тобто так званий торакоцентез?
В нормі в плевральній порожнині наявні всього кілька мілілітрів рідини, яка забезпечує зволоження та зниження тертя між парієнтальним та вісцеральним листками плеври. Ця рідина розподілена рівномірно по всьому просторі, що забезпечується наявності від’ємного тиску в плевральній порожнині. За деяких умов (запальні процеси, травми та ін.), у плевральній порожнині може накопичуватися надмірна кількість цієї рідини, патологічний ексудати, такий як кров чи гній.
Для того, щоб видалити зайву рідину і провести подальше її дослідження, лікарі проводять торакоцентез, або ж пункцію плевральної порожнини.
Плевральна пункція – це прокол стінки шкіри, м’язів та парієнтального листка плеври для доступу до плевральної порожнини.
Показання до проведення плевральної пункції
Як ми й зазначали вище, плевральну пункцію можуть проводити і з діагностичною, і з лікувальною метою. Показаннями до діагностичної пункції плевральної порожнини:
виявлення під час УЗД плевральних синусів зайвої рідини (гідроторакс, піоторакс, гемоторакс). Тоді пункцію проводять для встановлення природи цієї рідини і визначення її етіології;
наявність повітря в плевральній порожнині (пневмоторакс);
показання, які наявні на рентгенографії (зміщення органів середостіння, поява ліній Демуазо, виявлення утворення, подібного до абсцесу та ін.
Показаннями до лікувальної плевральної пункції є діагностовані патологічні стани, такі як: піопневмоторакс, гемоторакс, гідроторакс, абсцес, емпієма плеври та ін.
Протипоказання до плевральної пункції
Як і багато інших хірургічних маніпуляцій, торакоцентез має свої протипоказання, які важливо своєчасно виявити, об уникнути небажаних супутніх ускладнень. Цими протипоказаннями є:
надмірний кашель, який неможливо контролювати;
супутні захворювання легень;
місцеві гнійничкові утворення на шкірі;
серцева недостатність;
проблеми зі згортанням крові, схильність до кровотеч.
Тому, щоб бути впевненим у відсутності протипоказань, лікар скеровує пацієнта на проведення додаткових обстежень: УЗД плевральних синусів, рентген ОГК, ЕКГ, загальний аналіз крові та коагулограму.
Яким чином проводиться плевральна пункція?
Перед проведенням процедури необхідно в обов’язковому порядку детально ознайомити пацієнта із ходом її проведення, адже важливо, щоб пацієнт прийняв правильне положення, контролював дихальні рухи,старався не розмовляти, та не рухатися протягом усієї процедури. Це необхідно, щоб лікар випадково не проколов вісцеральний лист плеври і в жодному разі не пошкодив тканину легень. Також за 12 годин до процедури рекомендовано не вживати їжі та напоїв.
Лікар просить пацієнта присісти на стілець, дещо нахилитися, опираючись у його спинку. Лікар визначає ділянку проколу, проводить місцеве знеболення та антисептичну обробку. По верхньому краю ребра (щоб не пошкодити нервово-судинний пучок) проводиться прокол тонкою голкою. Надалі лікар дуже повільно видаляє патологічну рідину (не більше 1 літри за одну процедуру, щоб уникнути надто різкого падіння тиску). Потім голка виймається, місце проколу ще раз оброблюють антисептиком і накривають пов’язкою. Пацієнту пропонують кілька хвилин полежати.
Отриману рідину відправляють у лабораторію для дослідження. Потім пацієнт одразу скеровується на контрольний рентген і до лікаря для призначення індивідуального курсу лікування.
Обирайте якість та комфорт – довіртесь фахівцям Оксфорд Медікал!
ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ
