Лейкоплакія являє собою фонове захворювання сечового міхура, яке полягає у розвитку клітинного переродження слизової оболонки і формування специфічних зон зроговіння. Варто зауважити, що захворювання притаманне здебільшого жінкам, оскільки особливості анатомічної будови жіночої уретри створюють оптимальні умови для проникнення патогенних мікроорганізмів, які є тригерним фактором розвитку патології.
Причини лейкоплакії та симптоматика патології
Причини лейкоплакії поділяються на внутрішні та зовнішні. Основними внутрішніми причинами можуть бути гормональні зміни, а саме підвищення або зниження рівня естрогенів у жінок, також частою причиною виступають вроджені аномалії будови сечовидільної системи. До зовнішніх факторів відносять:
хронічне вогнище бактеріального запалення сечового міхура (хронічний цистит);
вірус папіломи людини;
травматизація стінки сечового міхура сторонніми предметами, конкрементами сечового міхура;
вплив канцерогенів, іонізуючого випромінювання;
безладне статеве життя, наявність специфічних сечостатевих інфекцій;
агресивна поведінка умовно-патогенної флори у осіб з ослабленим імунітетом та ін.
Лейкоплакія не завжди проявляється чіткою симптоматикою, проте запідозрити наявність проблеми можна завдяки таким ознакам:
постійні болючі позиви до сечопуску, які тимчасово зникають після походу в туалет (симптом подібний до гострого циститу);
виражені різі та печіння під час сечопуску;
постійне відчуття переповненого сечового міхура;
частий сечопуску дрібними порціями;
ниючі болі внизу живота;
зниження сексуального потягу через дискомфорт;
каламутна сеча, поява осаду;
можливе незначне виділення крові з сечею.
ТУР лікування лейкоплакії сечового міхура в Оксфорд Медікал
Оскільки симптоми захворювання наводять лікаря на підозру щодо циститу, уролог повинен провести ретельне обстеження пацієнта: загально клінічні обстеження, УЗД сечового міхура, в конкретних випадках – цистоскопію. Визначивши наявність лейкоплакії, лікарі рекомендують найбільш оптимальний та сучасний метод лікування – коагуляцію лейкоплакії трансуретральним шляхом.
Трансуретральний метод доступу полягає у введенні ендоскопічного інструмента з камерою через уретру в порожнину сечового міхура та місцевій коагуляції ураженої зони. Дана методика відрізняється від оперативного втручання відсутністю післяопераційної рани, зниженням ризику післяопераційних ускладнень, можливістю проведення лікування без потреби у тривалій реабілітації. Збереження цілісності шкіри та стінки сечового міхура дозволяють уникнути ризику інфікування.
Підготовка полягає у проведенні стандартних передопераційних обстежень. Вони дозволяють вчасно виявити протипоказання та вберегти пацієнта від будь яких ускладнень. В обов’язковому порядку проводиться забір матеріалу для загально клінічних обстежень, ЕКГ, консультації терапевта і реаніматолога. Лікарі визначають оптимальний вид анестезії, в залежності від даних опитування пацієнта та отриманих обстеження.
Вдень операції пацієнт повинен бути натще, йому проводять очисну клізму і вводять профілактичну дозу антибактеріальних засобів для попередження інфікування.
Після обробки зони, лікар вводить ендоскоп і за допомогою спеціальної петлі проводить місцеву лазерну коагуляцію ураженої ділянки. Весь процес лікар спостерігає на екрані. Отриману тканину відправляють на гістологічне дослідження.
Реабілітація пацієнта є короткою і не вимагає тривалого перебування у стаціонарі. Наші лікарі гарантують комфорт та якість! Обирайте найкращих!
ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ
