Аутопластика і алопластика грижових дефектів передньої черевної стінки в Житомирі

Головним етіопатогенетичним чинником формування грижі є порушення балансу між внутрішньочеревним тиском та можливостями опору передньої черевної стінки. Різке підвищення внутрішньочеревного тиску виникає під час чхання, кашлю, силових навантажень, потуг, дефекації.

 У випадках, коли м’язова стінка ще більш-менш справляється із тиском, апоневрози цих м’язів піддаються розтягненню та розходженню: виникає евентрація (випадіння) внутрішніх органів. Проте, не у всіх виникають грижі. У здорових людей тонус м’язів забезпечує достатній захист від внутрішньочеревного тиску.

В інших випадках лікарі-хірурги виділяють такі фактори розвитку гриж:

• вроджені аномалії передньої черевної стінки;

• особливості тіло будови пацієнта;

• неблагополучні робочі умови із постійними силовими навантаженнями;

• ожиріння;

• постійний кашель, що є симптомом бронхообструктивних патологій;

• закрепи – причина постійних потуг під час дефекації;

• різке схуднення;

• малорухомий спосіб життя – знижений тонус м’язів.

В деяких випадках виникає защемлення грижового мішка грижовими воротами. Даний стан є ургентним і вимагає негайної госпіталізації.

Пластика являє собою загальне поняття, що описує відновлення функціонування та зовнішнього вигляду певних ділянок тіла шляхом різного роду хірургічних втручань. Серед сучасних різновидів пластики гриж передньої черевної стінки на перших позиціях за своєю ефективністю виступають алопластика та аутопластика.

Аутопластика – це спосіб пластики грижового дефекту власними тканинами пацієнта. Перевагою аутопластики є ізоантигенна сумісність тканин та мінімізація ризику їх відторгнення. Розрізняють такі види аутопластики, як фасціально-апоневротична, м’язова та м’язово-апоневротична.

Алопластика полягає у пластиці грижових дефектів спеціальним сітчастим імплантом з поліпропіленових волокон. Цей імплант гарантує міцність стінки та значно знижує ризик рецидиву грижі.