Хірургічне видалення шрамів та рубців в Житомирі

Багато з нас мають свої специфічні згадки на тілі – шрам, який є для кожного спогадом. Хтось в дитинстві впав з дерева і досі з ностальгією бачить шрам від штифта . Хтось бачить давній шрам на нозі, який заробив на своїй першій роботі. У когось багаторічний шрам на грудях – знак перемоги над раком. Прикладів багато, для когось старі шрами навіюють приємні спогади, а для когось – неприємна згадка, яка тільки спричиняє неестетичний ефект. 

Шрами та рубці – це результат загоєння шкіри після порушення її цілісності. Шкіра являє собою епітеліальною тканиною. Під час глибокого ураження шкіри (нижче базального шару), формуються шрами і рубці шляхом заміщення ураженого епітелію сполучною тканиною, яка гістологічно значно відрізняється. Таким чином утворюються відомі нам шрами.

Порушення цілісності може бути випадковим (випадкове розсічення тканин, укуси тварин) та планованим (під час проведення оперативного доступу до внутрішніх органів, для висічення новоутворень, під час первинної хірургічної обробки ран). Також варто зазначити, що рубці є поширеним результатом деяких дерматологічних захворювань, що супроводжуються формуванням виразок та тріщин шкіри. 

Лікарі класифікують шрами та рубці таким чином:

1. Нормотрофічні рубці – вони є невеликими, гладкими та неглибокими. Здебільшого піддаються косметологічним методам видалення і не потребують хірургічного втручання.
2. Атрофічні рубці – ознаки недостатності колагену в певних ділянках шкіри. Є класичним наслідком постакне та розтяжок (стрії). Атрофічні рубці видаляють шляхом лазерного шліфування, різноманітність якого також пропонує сучасна косметологія.
3. Гіпертрофічні рубці – наслідок надмірного накопичення колагену (сполучної тканини) у місці загоєння. Зовні виглядає як підвищення над шкірою з блискучою поверхнею темного кольору. На жаль, у даному випадку косметологічні методи будуть малоефективними, тому рекомендованим є хірургічне висічення.
4. Келоїдні рубці – результат масивного та глибокого ураження тканин, часто виникає не тільки від дії розрізу, а й від впливу концентрованих лугів та кислот. Проблема келоїдного рубця полягає у ризику його розростання на навколишні тканини та неможливості контролю цього процесу. Тому лікарі радять не вагатися із його видаленням.