Лікування сечокам’яної хвороби в Житомирі

Сечокам’яна хвороба – одне з найпоширеніших захворювань сечовивідних шляхів. Ця хвороба пов’язана не лише з неправильним обміном речовин: пісок і каміння в сечовивідних шляхах можуть з’явитися й через низку процесів запалення самої сечовивідної системи, хвороб паращитоподібних залоз й інших внутрішніх органів, а також внаслідок неправильного харчування й уживання жорсткої питної води.

Захворювання проявляється формуванням в нирках і сечових шляхах дрібного та крупнозернистого сечового піску, а також каменів різної величини. Це захворювання небезпечне й не до кінця вивченою етіологією – навіть на прийомі у лікаря-уролога не завжди можливо встановити точну першопричину виникнення каменів у сечовивідних шляхах.

Симптоми сечокам’яної хвороби

На відміну від багатьох інших патологій сучасної урології сечокам’яна хвороба на початковому етапі довго не проявляє себе. Каміння невеликого, іноді й мікроскопічного розміру не заважають пацієнтові жити, через що відсоток звернення до медичної установи при перших симптомах уролітіазу вкрай малий. Проте на початкових етапах найлегше лікувати каміння терапевтичними методами.

Основні симптоми розвитку уролітіазу:

• систематичній біль у поперековому відділі;

• нерегулярні позиви в туалет або їх несистемний характер;

• ниркові кольки, які не проходять навіть після зміни положення тіла.

Симптоми ускладненого уролітіазу:

• постійне здуття живота, що супроводжується незначним дискомфортом;

• перенапруження черевних м’язів, не пов’язане з фізичним навантаженням або тривалою ходьбою;

• симптоматичні або часті напади блювоти без ознак отруєння;

• постійна нудота, яка супроводжується дискомфортом «зсередини»;

• підвищення температури до 37–38 градусів, відчуття ознобу.

При появі перших же ознак сечокам’яної хвороби слід негайно звернутися до лікаря-уролога для проведення ретельної діагностики.

Найчастіше ускладнений уролітіаз супроводжується гематурією, дизурією, лейкоцитурією й рядом інших небезпечних захворювань, а тому зволікати з візитом до фахівця не можна в жодному разі!

Діагностика уролітіазу

Окрім розвитку хвороби сечовивідних шляхів, перелічені вище симптоми можуть свідчити й про наявність інших патологій урологічного характеру. Саме тому збір історії хвороби, інформації про спосіб життя та звички пацієнта стає обов’язковим етапом діагностики цього захворювання.

В обов’язковому порядку проводяться й інші лікарські заходи:

• первинний огляд хворого, виявлення скарг і фіксація незвичних відчуттів;

• проведення комп’ютерної томографії (КТ) сечовивідних шляхів;

• клінічний і біохімічний аналіз крові та сечі;

• дослідження вже наявних каменів (перевіряються за допомогою КТ і УЗД).

Повноцінна діагностика сечовивідних шляхів дозволяє урологові максимально точно визначити причину виникнення й терміни розвитку хвороби.

Основні методи лікування

Залежно від симптоматики, розміру каменів і часу прогресу хвороби можливо як терапевтичне, безопераційне, так і хірургічне лікування. Якщо аналіз не виявив великої кількості каменів в сечовивідних шляхах, а їх розміри невеликі – лікар обирає консервативну методику лікування, яка включає прийом курсу препаратів і корекцію дієти.

У випадках гострого болю, наявності великих або численних каменів хірургія застосовується в обов’язковому порядку. Велике поширення в Україні отримала літотрипсія - методика  безопераційного видалення каменів, що має на увазі лікування лазером, проте вона ефективна лише на початкових етапах розвитку захворювання.

Сечокам’яна хвороба не має вираженої «групи ризику» – каміння може з’явитися як у молодих (20–25 років), так і у літніх людей. При цьому займатися самолікуванням тут не лише неефективно, але й небезпечно. Записуйтеся на прийом до медичного центру «Оксфорд Медікал» у Житомирі й вирішуйте проблему правильно! 

Звертайтеся до правильних лікарів і будьте здорові!

ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ