Лікування уретрального синдрому у жінок в Житомирі

Уретральним синдромом, або уретритом називають хворобу сечівника (уретри). Ця патологія властива багатьом жінкам старше 30-35 років. Особливість захворювання полягає у патогенних мікроорганізмах – наприклад, бактеріях чи вірусах. 

Причинами уретриту у здорової жінки можуть стати і урогенітальні інфекції, отримані внаслідок небезпечного статевого контакту, через що ризик зараження досить високий.  

Уретрит може бути інфекційним чи алергічним (неінфекційним), а залежно від збудника – гонорейним чи негонорейним, по локалізації процесу запалення – переднім, тотальним чи заднім. 

Будь-яких вікових, расових груп ризику або факторів, що сприяють або перешкоджають зараженню жіночим уретритом, лікарі поки що не виявили. Проте сучасна медицина виділяє низку причин, які можуть спричинити розвиток синдрому: 

1. Наявність будь-яких інфекційних чи запальних хвороб сечостатевої системи: наприклад, стійкого пієлонефриту чи циститу. 

2. Нехтування особистою гігієною – відсутність щоденних водних процедур, носіння брудної білизни. 

3. Сильне переохолодження організму, яке вважається каталізатором різкого зниження імунітету. 

4. Захоплення спеціями, кислою або солоною їжею, що може спричинити подразнення сечівника. 

5. Цистоскопія, катетеризація та інші медичні маніпуляції, пов'язані з ризиками потрапляння ворожої мікрофлори до сечовивідного каналу. 

При зараженні хвороба проявляється досить швидко - вже за кілька днів, викликаючи сильний дискомфорт, а часом і гострий біль при сечовипусканні. У цілому нині, симптоматика даного захворювання така: 

• сильна різь, біль або свербіж при сечовипусканні; 

• нехарактерні для здорової жінки виділення з сечівника, що мають слизову або слизово-гнійну структуру і неприємний запах; 

• гематурія – виділення крові із сечею; 

• часті позиви в туалет, що не залежать від характеру їжі або напоїв. 

Помітивши один або кілька описаних вище симптомів, слід негайно звернутися до уролога. Самолікування уретриту неприпустимо – хвороба лікується виключно під контролем фахівця. 

Якісна медична діагностика складається з кількох обов'язкових процедур, що дозволяють встановити характер та природу захворювання: 

• макроскопія (взяття мазка уретри); 

• уретроскопія (не проводиться лише у разі гострої форми уретриту);

• мікроскопічний аналіз мазка у лабораторних умовах; 

• забір сечі для подальшого аналізу; 

• УЗД внутрішніх органів малого тазу; 

• уретрографія за допомогою рентгеноконтрастних препаратів; 

• ПЛР (полімерна ланцюгова реакція) виявлення характеру патогенних збудників.