Лікування алергічного контактного дерматиту в Житомирі

Розвиток промислової хімії призвів до стрімкого прогресу у вторгненні синтетики в повсякденне життя людини. Миючі засоби, одяг, косметика та навіть їжа – відсоток синтетичних речовин у вищеперерахованій продукції, на жаль, переходить усі норми.  

Усі ці сполуки є чужорідними для нашого організму. Тому й не дивно, що за останні роки різко підвищився попит на лікарів-алергологів, адже тривалий контакт із хімікатами з часом призводить до розвитку контактного алергічного дерматиту. Патологія являє собою запальне ураження шкіри  внаслідок системної сенсибілізації різними синтетичними сполуками та розвитку місцевої алергічної реакції.

Варто знати чітку різницю між алергічним та неалергічним дерматитами. Неалергічний дерматит виникає внаслідок прямого порушення цілісності тканин агресивними хімікатами: лугами, кислотами, отрутами. При алергічному дерматиті місцеву реакцію та ушкодження тканин формує сам організм, у якості відповіді на подразнення хімікатами. При алергічному дерматиті формується каскад реакцій, які запускають імуноглобуліни Е. Тучні клітини вивільняють медіатори запалення і формується запальний процес судин, які кровопостачають дану ділянку шкіри.

Здебільшого алергенами виступають такі речовини як:

• дезінфектанти та антисептики;

• косметичні креми, пати, мазі, емульсії і тд.;

• засоби для вмивання: гелі для душу з екстрактами різних рослин, шампуні та ін.;

• засоби із вмістом продуктів бджолиного виробництва;

• вироби з латексу, гуми;

• миючі засоби: порошки та розчини з ПАР;

• спиртовмісні розчини та багато інших.

У даному випадку симптоми виникають поступово. У когось патологія розвивається вже на другий день, а у когось – через кілька тижнів. Починається все із почервоніння шкіри в зоні контакту із алергеном. Шкіра стає теплою на дотик, злегка набряклою. Відчувається незначне печіння та свербіж. Згодом симптоми посилюються і виникають пухирці із прозорим жовтуватим вмістом. Після розкриття пухирців залишаються невеликі ерозії, які спричиняють сильне печіння та біль. Якщо не ліквідувати алерген, то процес поширюється на сусідні тканини, може розвиватися інтоксикація.

Мусимо зауважити, що в залежності від природи алергена, пацієнт рідко обмежується виключно дерматитом. Здебільшого захворювання поєднується із ринітом та кон’юктивітом. Оскільки вторинні елементи висипу, а саме ерозії, легко відкривають вхід інфекціям, чекати гнійних ускладнень доведеться не довго.

При появі будь-якого висипу – одразу зверніться до лікаря. Якщо ви не знаєте природу висипу, тоді спочатку можна звернутися до дерматолога. Якщо лікар визначить, що скоріш за все проблема в алергії, то скерує вас до лікаря алерголога. 

Алерголог, у свою чергу, ретельно опитає вас на рахунок контакту з підозрілими речовинами та задля підтвердження здогадок призначить додаткові лабораторні обстеження: імунограму, патч-тест, АЛЕКС-тест та інші.

Лікування алергічного контактного дерматиту полягає у комбінації ефективного місцевого та загального впливу. Місцевий вплив полягає у усуненні симптомів патології, швидкому загоєнні ерозій без вторинних плям, усуненні свербежу, набряку. Загальна терапія призначена задля пригнічення патологічної алергічної реакції. Також лікар допоможе шукати альтернативне рішення для повної ліквідації впливу алергена.