Лікування алергічного кон’юктивіту в Житомирі

Зорова сенсорна система має складну будову та забезпечена багатьма механізмами захисту від негативних чинників навколишнього середовища. Одним із прикладів є кон’юктива – прозора плівка, яка вистилає очне яблуко зовні та повіку зсередини. Кон’юктива ока часто вражається при перенесених вірусних чи бактеріальних інфекціях, особливо при ГРВі, також при аутоімунних патологіях – системних васкулітах.

Варто знати, що кон’юктивіт – запалення кон’юктиви – є частим проявом алергічної реакції.

Завданням кон’юктиви є захист ока від аерозольних та пилових частинок, які витають у повітрі. Як би парадоксально це не звучало, в деяких людей, схильних до алергії, кон’юктива сама є вразливою до цих чинників. Пилок рослин, парфуми та косметика, очні краплі, побутові аерозолі, сік цитрусових, який часто потрапляє в очі при очищенні х від шкірки – алергенів, що контактно вражають кон’юктиву є маса.

Перше потрапляння цих речовин в око не викличе алергічних ознак, оскільки необхідний час на первинну сенсибілізацію та утворення спеціальних імунних комплексів – імуноглобулінів Е. Вже при наступному проникненні, ці імуноглобуліни активізуються і стимулюватимуть вироблення гістаміну – специфічного медіатора запалення, який є головним фактором розвитку місцевого запалення судин кон’юктиви.

Варто зазначити, що алергічний кон’юктивіт не обов’язково розвинеться у всіх, до цього явища схильні люди із будь-якими алергіями в анамнезі, аутоімунними патологіями, спадковою схильністю.

Симптоматика алергічного кон’юктивіту важко відрізняється від вірусного, але варто врахувати певні діагностичні критерії, які наштовхнуть лікаря, а саме двобічне симетричне ураження, сезонність, зв’язок із алергенами та звісно ж зникнення симптомів після припинення контакту із уражаючим чинником. Пацієнт, в свою чергу, відмічає скарги на:

• печіння очей;
• надмірну сльозотечу та додаткову ринорею;
• свербіж очей;
• світлобоязнь;
• почервоніння очей та повік;
• набряк повік.

Алергічний кон’юктивіт рідко виникає самостійно. Здебільшого, враховуючи особливості проникнення алергенів, розвивається тандем алергічних захворювань: кон’юктивіту, дерматиту, риніту. Варто зауважити, що прояви кон’юктивіту розвиваються досить швидко, і так же швидко зникають при наданні медичної допомоги.

Пацієнт не завжди усвідомлює, що саме спричинило проблему, тому опирається на локалізацію ураження і звертається до офтальмолога. Виключивши інфекційний чинник, офтальмолог скерує пацієнта до лікаря-алерголога.

Алерголог надалі проводить детальне алергологічне обстеження, а  саме визначає сезонність проблеми, інтенсивність симптомів, зв’язок із професійними чи побутовими чинниками. Необхідно чітко встановити природу алергена. Всі підозрілі алергени досліджуються методами патч-тесту та прик-тесту.

Додатковими обстеженнями будуть імунограма з визначенням титру імуноглобулінів Е, загальний аналіз крові, в якому особлива увага звертається на рівень еозинофілів та ШОЕ, біохімія крові задля визначення стану внутрішніх органів та можливих змін з боку печінки, нирок.

Лікування полягає в обмеженні контакту з алергенами. Цього можна досягти завдяки додатковому захисту спеціальними лінзами, зміні методу прибирання, модифікації способу життя. Для усунення неприємних симптомів та зниження патологічної реактивності організму, алерголог формує індивідуальний медикаментозний курс лікування.