«У мене депресія»… Ми часто чуємо цю фразу від знайомих чи близьких, рідко сприймаючи її всерйоз. Постійні згадки у соціальних мережах, телепередачах, сучасній літературі – депресія стала явищем більш романтизованим, через це популярним.
На жаль, люди схильні надмірно жаліти себе, тому явище депресії є знеціненим, що, власне, тягне за собою проблему байдужості та неуважності до близьких. Нам все тяжче знайти цю тонку межу між вигадкою і реальною проблемою, кажемо «не переймайся», «відволічись», «відпочинь», «годі себе жаліти». Та водночас ми часто задаємо це ж питання собі: «Що зі мною? Чому я хочу сховатися від усіх і забутися?». Варто задуматися, чи можете ви побороти це самостійно?
У чому актуальність депресивних розладів?
Депресивні розлади – це група психічних порушень, які характерні стійким пригніченням настрою пацієнта (до речі, не завжди явним для оточуючих), що триває понад два тижні і поступово знижує працездатність. Вони можуть виникати на фоні емоційного вигорання, психічної травми, інтоксикації та ін.
Згідно із статистичними даними, поданими ВООЗ, на сьогодні в світі діагностовано понад 300 млн. випадків клінічної депресії, левова частка яких – у жителів прогресивно розвинених країн. Депресивні розлади набирають обертів у зв’язку із надмірно стрімким розвитком сучасних технологій, поширенням булінгу у школах, щоденним інформаційним навантаженням, невтішними новинами, проблемами у сім’ї, невдачі у професійній діяльності і навіть невзаємним коханням.
Як можна розпізнати депресивні розлади?
На наявність депресії може вказувати зовнішній вигляд пацієнта (людина стає байдужою до своєї зовнішності і навіть гігієни) та манера спілкування. Проте, ми часто діагностуємо випадки, коли депресивні розлади маскуються за піднесеним настроєм і щасливим виглядом пацієнта.
Класичними проявами депресивних розладів є:
байдуже і переважно негативне відношення до всього, що оточує пацієнта;
значне зниження працездатності;
повне уникання соціальних зв’язків;
замкнутість у собі;
неохайний вигляд (недоглянуті нігті, зачіска, відсутність макіяжу);
відсутність зацікавленості у речах, що раніше були хобі пацієнта;
порушення апетиту: повна відсутність або навпаки – немотивована жага до їжі;
циклічні зміни загальмованості та перезбудження (що межує з маніакальним нападом);
відчуття непотрібності;
суїцидальні нахили, думки про смерть;
пригніченість.
Варто звернути увагу на особливості стану пацієнта, циклічність симптомів, зв’язок із стресовими чинниками, адже депресивні розладі досить важко диференціювати із біполярними порушеннями, циклотимією, порушеннями адаптації.
Допомога лікаря при депресивних розладах
Наголошуємо, що депресивні розлади – це не тимчасова хандра, вони не зникають самостійно, не лікуються алкоголем. Якщо ви потребуєте допомоги – одразу ж зверніться до дипломованого лікаря, який має відповідну кваліфікацію. Лікар проведе спеціальні психологічні тести і визначить, яка саме допомога вам необхідна: курс психотерапії, медикаментозне втручання, корекція способу життя. Ми надаємо перевагу комплексному індивідуальному підходу, який спрямований на покращенні якості життя пацієнта, підтримці та допомозі.
Не варто боятися чи соромитися – ми гарантуємо вам психологічний комфорт, турботу та анонімність. Довіртесь професіоналам!
ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ