Лікування депресивних розладів в Житомирі

«У мене депресія»… Ми часто чуємо цю фразу від знайомих чи близьких, рідко сприймаючи її всерйоз. Постійні згадки у соціальних мережах, телепередачах, сучасній літературі – депресія стала явищем більш романтизованим, через це популярним. 

На жаль, люди схильні надмірно жаліти себе, тому явище депресії є знеціненим, що, власне, тягне за собою проблему байдужості та неуважності до близьких. Нам все тяжче знайти цю тонку межу між вигадкою і реальною проблемою, кажемо «не переймайся», «відволічись», «відпочинь», «годі себе жаліти». Та водночас ми часто задаємо це ж питання собі: «Що зі мною? Чому я хочу сховатися від усіх і забутися?». Варто задуматися, чи можете ви побороти це самостійно?

Депресивні розлади – це група психічних порушень, які характерні стійким пригніченням настрою пацієнта (до речі, не завжди явним для оточуючих), що триває понад два тижні і поступово знижує працездатність. Вони можуть виникати на фоні емоційного вигорання, психічної травми, інтоксикації та ін.

Згідно із статистичними даними, поданими ВООЗ, на сьогодні в світі діагностовано понад 300 млн. випадків клінічної депресії, левова частка яких – у жителів прогресивно розвинених країн. Депресивні розлади набирають обертів у зв’язку із надмірно стрімким розвитком сучасних технологій, поширенням булінгу у школах, щоденним інформаційним навантаженням, невтішними новинами, проблемами у сім’ї, невдачі у професійній діяльності і навіть невзаємним коханням.

На наявність депресії може вказувати зовнішній вигляд пацієнта (людина стає байдужою до своєї зовнішності і навіть гігієни) та манера спілкування. Проте, ми часто діагностуємо випадки, коли депресивні розлади маскуються за піднесеним настроєм і щасливим виглядом пацієнта.

Класичними проявами депресивних розладів є:

• байдуже і переважно негативне відношення до всього, що оточує пацієнта;

• значне зниження працездатності;

• повне уникання соціальних зв’язків;

• замкнутість у собі;

• неохайний вигляд (недоглянуті нігті, зачіска, відсутність макіяжу);

• відсутність зацікавленості у речах, що раніше були хобі пацієнта;

• порушення апетиту: повна відсутність або навпаки – немотивована жага до їжі;

• циклічні зміни загальмованості та перезбудження (що межує з маніакальним нападом);

• відчуття непотрібності;

• суїцидальні нахили, думки про смерть;

• пригніченість.

Варто звернути увагу на особливості стану пацієнта, циклічність симптомів, зв’язок із стресовими чинниками, адже депресивні розладі досить важко диференціювати із біполярними порушеннями, циклотимією, порушеннями адаптації.