Лікування далекозорості в Житомирі

В нормі, око людини пристосовується до візуального сприйняття предметів на різній відстані, тобто може різко змінювати чіткість зображення. Ця адаптація називається акомодацією. Належну акомодацію забезпечує пластичність заломлюючих систем ока. 

При різного роду розладах рефракції та акомодації розвиваються порушення зору – міопія, пресбіопія та гіперметропія (далекозорість).

Далекозорість – це розлад, при якому пацієнт скаржиться на порушення бачення предметів зблизька (до 20-30 см), при цьому збережене бачення на далеку відстань. При далекозорості виникає своєрідне порушення рефракції, при якому зображення фіксується за сітківкою. 

В деяких випадках далекозорість є нормальним фізіологічним явищем. Це стосується немовлят та діток раннього віку (до 2-3 років). Це обумовлено маленьким розміром очей та незавершеним формуванням його функціональності. Якщо не звернути увагу вчасно, то далекозорість зберігається у 50% випадків. Також частим явищем є далекозорість в осіб старшого віку (пресбіопія). Це явище обумовлено ущільненням та зниженням пластичності кришталика, недостатністю м’язового апарату, який забезпечує зміну кривизни кришталика.

Причинами патологічної далекозорості є:

• анатомічні вроджені особливості – малі розміри очного яблука;

• порушення викривлення рогівки або ж кришталика, через що пучок світла розсіюється неправильно;

• порушення пластичності кришталика;

• обтяжений спадковий анамнез та ін.

Окрім порушення візуального сприйняття, далекозорості властиві наступні симптоми:

• поява головного болю при тривалому зоровому навантаженні: читанні, тривалій роботі з гаджетами, перегляд усього сезону серіалу за добу, тривала зорова концентрація, наприклад у ювелірних майстрів, реставраторів;

• нечітке бачення предметів зблизька, інтенсивність чого залежить від ступеню гіперметропії;

• поява суб’єктивних симптомів, таких як різі печіння, світлобоязнь, які розвиваються при тривалому зоровому навантаженні.

У випадку появи патології у дитини, запідозрити проблему набагато важче. Варто звернути увагу на поведінку дитини, а саме на те, скільки часу дитина роздивляється предмети на близькій відстані, чи надає перевагу великим іграшкам, чи не ставить іграшку на більш далеку відстань, чи нема проблем у плані бачення букв при читанні, чи нема нервозності, плаксивості.