Виражена клінічна картина синдрому сухого ока з часом спричинює зниження працездатності, дратівливість, хронічну втому.
Тому пацієнтам рекомендовано одразу ж звернутися до офтальмолога, щоб запобігти небажаним ускладненням. Враховуючи поліетіологічність захворювання, лікар в першу чергу, повинен виключити супутні захворювання, які можуть спричинити розлад – провести діагностику гормонального фону, визначити наявність аутоантитіл, ретельно оглянути пацієнта, провести офтальмоскопію, рефрактометрію, визначити гостроту зору.
Специфічними методами діагностики синдрому сухого ока є спеціальні діагностичні тести: проба Ширмера та проба Норна.
Лікування синдрому сухого ока полягає у компенсації слізної рідини за допомогою спеціальних очних крапель, склад яких максимально наближений до складу сльози. Окрім того лікарі формують спеціальний курс лікування, котрий полягає у дієтотерапії, гімнастиці очей, формуванні режиму відпочинку. За потреби, пацієнта скеровують до суміжних лікарів (ендокринолог, ревматолог) задля усунення основної причини захворювання.
Слідкуйте за сигналами свого організму, заплануйте візит до офтальмолога!