Лікування системної склеродермії в Житомирі

Системна склеродермія – це тяжке полісистемне захворювання, яке характерне генералізованими дегенеративними змінами сполучної тканини, а саме ураженням шкіри, суглобів, внутрішніх органів, вазоспастичними розладами. Також цю патологію називають прогресуючим системним склерозом (через прояви ущільнення шкіри).

Захворювання здебільшого виникає у віці після 30 років, найбільш сприйнятливими до нього є жінки.

Причини розвитку системної склеродермії

Розвиток аутоімунних патологій обумовлений багатьма чинниками. Першочерговою причиною вважають хронічні вірусні інфекції, особливо РНК-вмісні віруси. Внаслідок цього виділяється маса речовин, активуючих запальний процес у внутрішній стінці судин, через що виникають численні васкуліти.

Окрім того, системну склеродермію пов’язують із фактором спадкової схильності та тривалим впливом сприяючих чинників:

• надмірна інсоляція;

• надпороговий стрес;

• хронічна інтоксикація різними хімічними сполуками;

• переохолодження;

• тривалий прийом деяких лікарських засобів;

• радіоактивне випромінювання.

У патогенезі захворювання важливу роль відіграє порушення обміну колагену через розлади функціонування фібробластів і гладкої стінки запалених судин. Розвиваються трофічні розлади шкіри, через порушення кровопостачання. Спочатку розвивається набряк, потім шкіра ущільнюється, надалі атрофується і стає настільки тонкою та натягнутою, що чітко видно судини.

Симптоми, які характерні при системній склеродермії

Лікарі виділяють різні клінічні форми системної склеродермії (ювенільна, дифузна, лімітована), різні стадії, фази перебігу. За стадією, системна склеродермія буває початкова, генералізована, термінальна.

Розпочинається захворювання із загальної клінічної симптоматики: пацієнта турбує слабкість, різке схуднення, збільшення лімфатичних вузлів, лихоманка. Згодом розвивається поліорганна недостатність:

1. Судинні розлади – просвічування судин крізь тонку натягнуту шкіру, телеангіектазії (локальне розширення капілярів, що робить їх більш помітними), хвороба Рейно (стійкий спазм дрібних судин, що миттєво виникає при переохолодженні чи при дії стресового фактору).
2. Шкірний синдром – при стадії склерозування шкіра ущільнюється, а при стадії атрофії є тонкою та натягнутою. Згинання у суглобі супроводжується посиленим натягом шкіри, що викликає сильний біль. Розвиваються тріщини, пролежні. Обличчя є натягнутим в зоні обличчя та рота (симптом «кисета»).
3. Ураження кісток та суглобів – частим явищем є ранкова скутість, біль у м’яза та суглобах, відчуття тертя сухожиль, прогресуюча міодистрофія.
4. Ураження паренхіми нирок – наростання ниркової недостатності, нефросклероз, масивні набряки та ін.

Діагностика і лікування системної склеродермії

Задля того, щоб надати своєчасну належну медичну допомогу, лікар повинен ретельно вивчити стан організму пацієнта. Для цього призначається ряд обстежень, і лабораторних, і візуальних. В першу чергу проводиться загальноклінічне дослідження крові (зниження рівня гематокриту, гіпсохромна анемія, підвищення рівня ШОЕ), імунологічне дослідження (підвищення рівня склеродермаспецифічних антитіл, антинуклеарних аутоантитіл). В деяких випадках призначають гістологічне дослідження тканин шкіри.

Для дослідження стану суглобів, нирок і серця призначається візуальна діагностика – УЗД, рентгенографія.

Для ефективного лікування і повноцінного відновлення пацієнта, лікар ревматолог формує спеціальний індивідуальний курс лікування. Чим раніше призначене лікування – тим сприятливіший прогноз для пацієнта! Не зволікайте – зверніться до спеціалістів! 

ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ