Лікування нетримання калу (енкопрезу)

Обстеження починається з консультації лікаря. Спеціаліст уточнює, коли виникли симптоми, як часто вони повторюються, чи є закрепи або діарея, які ліки приймає людина та чи були раніше пологи, травми або операції.

Для встановлення причини можуть застосовуватися:

• огляд періанальної ділянки та пальцеве дослідження прямої кишки;
• аноскопія або інші ендоскопічні обстеження за показаннями;
• оцінювання функції анального сфінктера та тазового дна;
• додаткові лабораторні або інструментальні дослідження залежно від симптомів.

Щоб пройти первинний огляд, можна записатися на огляд у проктолога. Якщо лікар вважатиме це доцільним, він може рекомендувати аноскопію для оцінювання стану анального каналу.

Вибір обстежень залежить від клінічної ситуації. Не кожному пацієнту потрібні всі перелічені процедури.

Універсального методу лікування, який підходить усім, немає.

«Нетримання калу може мати різні причини, тому важливо не обмежуватися лише боротьбою із симптомами. Під час консультації ми оцінюємо характер порушень, супутні захворювання та можливі зміни роботи анального сфінктера. Після обстеження можна визначити, які методи лікування будуть доцільними саме для цього пацієнта». —  наголошує лікар-хірург-проктолог «Оксфорд Медікал».

Лікування може включати корекцію випорожнень, зміну харчування, тренування м’язів тазового дна, медикаментозну терапію або хірургічне втручання за відповідними показаннями.

Основні підходи:

• Корекція випорожнень. Якщо симптоми пов’язані з діареєю або закрепами, лікар підбирає заходи для нормалізації консистенції калу.
• Тренування тазового дна. Спеціальні вправи можуть допомогти поліпшити контроль над випорожненням у відповідних клінічних випадках.
• Біологічний зворотний зв’язок. Метод допомагає навчитися краще координувати роботу м’язів і розпізнавати сигнали організму, якщо він доступний та показаний.
• Лікування основного захворювання. Наприклад, корекція діареї, закрепів або іншого стану, що спричиняє симптоми.
• Хірургічне лікування. Розглядається в окремих випадках, зокрема за наявності структурного пошкодження сфінктера або випадіння прямої кишки.

Якщо порушення виникло після інсульту, операції або на тлі деменції, план допомоги може потребувати участі кількох спеціалістів. Важливо не приймати протидіарейні препарати чи проносні засоби без урахування причини симптомів.

Харчування може впливати на консистенцію випорожнень і частоту позивів. Універсальної дієти немає, тому зміни бажано підбирати залежно від того, чи супроводжується стан діареєю, закрепами або здуттям.

Корисно вести щоденник харчування та симптомів, щоб визначити індивідуальні тригери. Залежно від ситуації лікар може рекомендувати:

• поступово скоригувати кількість клітковини в раціоні;
• підтримувати достатнє споживання рідини, якщо немає медичних обмежень;
• обмежити продукти або напої, після яких посилюється діарея;
• дотримуватися регулярного режиму харчування та відвідування туалету.

Не варто безконтрольно виключати великі групи продуктів або різко збільшувати кількість клітковини. Якщо є тривала діарея, кров у випорожненнях, незрозуміла втрата ваги чи біль, потрібне медичне обстеження.

Вартість залежить від первинної консультації, необхідних обстежень і подальшого лікування. Остаточний план можна визначити після оцінювання симптомів і встановлення причини порушення.

Щоб визначити, скільки коштуватиме лікування у вашому випадку, потрібно пройти консультацію проктолога. Після огляду лікар пояснить можливі варіанти терапії, необхідні обстеження та орієнтовну вартість лікування. Актуальні ціни на послуги відділення проктології можна переглянути тут.

Записатись на консультацію до проктолога можна за телефоном контакт-центру або заповнивши форму для запису на сайті.