Основна причина розвитку ректоцеле — ослаблення тканин, які підтримують пряму кишку та органи малого таза. Це може бути пов’язано з віковими змінами, травматизацією під час пологів або тривалим підвищенням тиску в черевній порожнині. Одним із чинників, що посилюють навантаження на тазове дно, є закреп, який змушує регулярно натужуватися під час дефекації. Своєчасне усунення проблем із випорожненням допомагає зменшити цей вплив.
До чинників ризику належать:
- вагінальні пологи, особливо повторні або ускладнені;
- травми промежини під час пологів;
- хронічні закрепи та регулярне натужування;
- вікове зниження міцності сполучної тканини;
- ослаблення м’язів тазового дна;
- попередні операції на органах малого таза або прямій кишці.
Найчастіше ректоцеле діагностують у жінок, оскільки між прямою кишкою та піхвою є сполучнотканинна перегородка, яка може ослаблюватися. Стан нерідко пов’язаний із вагінальними пологами та іншими чинниками, що впливають на тазове дно.
У чоловіків подібні скарги можуть виникати через інші форми пролапсу, порушення роботи тазового дна або евакуації калу. Тому за наявності симптомів необхідно уточнити анатомічну причину, а не встановлювати діагноз лише за описом відчуттів.
При вагітності навантаження на тазове дно поступово зростає. Однак не кожне випинання або відчуття тиску в тазу свідчить про ректоцеле, тому діагноз має підтвердити лікар.
Після пологів стан тканин може змінюватися внаслідок розтягнення або травмування промежини. Якщо після пологів виникають закрепи, утруднене випорожнення чи відчуття випинання в піхві, варто звернутися до проктолога або гінеколога для обстеження.