Лікування бурситу плечового суглобу в Житомирі

Головною опорою нашого організму є кістково-суглобовий апарат. З’єднання двох кісток часто містить допоміжні зв’язки, хрящі та сухожилля. Є нерухомі з’єднання кісток (наприклад черепні шви), напіврухомі (хребці)  та рухомі  -  вільні суглоби. Одним із класичних прикладів є плечовий суглоб, який з’єднує головку плечової кістки та пояс верхньої кінцівки. Особливістю плечового суглоба є висока амплітуда руху – завдяки йому людина може рухати кінцівкою в сагітальній, фронтальній та вертикальній осях.

Задля нормального живлення та амортизації, суглоб має сумку та капсулу із внутрішньо суглобовою рідиною. Патології суглобової сумки значно знижують функціонування плечового суглоба – розвивається бурсит.

Бурсит плечового суглоба – це місцеве запальне ураження суглобової сумки, що часто ускладнюється інфекційною патологією та значно порушує основні функції суглоба.

Лікарі попереджають, що спричинити бурсит ліктьового суглоба можуть наступні фактори:

• наявність запального процесу суглобового апарату (артрити, артрози, синовіїти);

• різка травма суглоба, що призводить до стискання суглобової сумки та порушення відтоку рідини;

• систематична травматизація суглоба, що часто буває пов’язаним із професійними особливостями;

• алергічні та аутоімунні патології;

• цукровий діабет;

• метаболічні відкладення у суглобі (при подагрі чи ін.)

В залежності від топографічного розташування вогнища розвитку патології, бурсити плечового суглоба можуть бути субакроміальними, надакроміальними та субдельтовидними.

Важливою діагностичною ознакою захворювання є значне збільшення суглоба у розмірах. Це обумовлюється набряком тканин та масивним накопиченням рідини у суглобовій сумці. Рідина може бути простою серозною, при прихованих кровотечах – геморагічною, при приєднанні інфекції – гнійною.

Також вагому роль у діагностиці бурситу плечового суглобу відіграє біль, який посилюється при відведенні плеча, при натисканні на плечовий суглоб та при положенні лежачи. Інтенсивність болю наростає з часом. Через стиснення периферичних нервів, пацієнт скаржиться на порушення чутливості – посилену чутливість шкіри над суглобом та поколювання.

Вторинними симптомами будуть загальне недомагання, можливе підвищення температури тіла, проблеми із рухами кінцівкою.