Лікування сколіозу та клишоногості в Житомирі

Вади опорно-рухового апарату бувають вродженими та набутими. Серед вроджених захворювань найчастіше зустрічаються сколіоз та клишоногість. Обидва захворювання приносять сильний дискомфорт пацієнту. В складніших випадках такі патології є небезпечними для життя.

Сколіоз – це викривлення хребта. Він відрізняється від порушення постави особливим симптомом – ротацією хребців. Дане відхилення діагностується за допомогою рентгенологічного дослідження.

Викривлення хребта класифікується по стадіям складності:

1. Для першої стадії характерна легка непропорційність тіла в районі талії, яка зникає в лежачому положенні. Кут відхилення хребта становить не більше 10 градусів, а реберний горб не визначається;
2. Друга стадія має відхилення в 10–30 градусів. Під час рентгену візуалізується зміна будови хребців, а неозброєним оком можна помітити незначний реберний горб; 
3. Третя стадія – це чітко видимий реберний горб, S-подібне викривлення. Рентгенівські знімки показують звуження міжхребцевих щілин з ввігнутої сторони. Кут відхилення становить 30–50 градусів;
4. Четверта стадія – найскладніша. Такі пацієнти сильно обмежені в русі. На рентгені помітно кальцинування зв’язок, чітко простежується реберний горб з обох сторін тулуба. 

Клишоногість – це вроджена деформація стопи. Вона виявляється при народженні. В цей же час починається і лікування патології. 

Досі достеменно невідомо, що саме стимулює розвиток клишоногості. Медики припускають, що це пов’язано із внутрішньоутробним порушенням розвитку нервової системи, внаслідок якого знижується або зникає провідність нервових закінчень та послаблюється тонус м’язів стоп.

Клишоногість розділяють на три підвиди: еквінус, варус та кавус. В першому випадку стопа сильно зігнута й нагадує кінське копито. Варус характеризується боковою деформацією стопи – вона відхилена від серединної лінії тіла. При кавусі склепіння стопи стає занадто високим.

Клишоногість діагностується при огляді педіатра. Її легко ідентифікувати вже в перші дні життя. Для уточнення та контролю динаміки одужання використовують рентгенологічне дослідження.

Вроджений сколіоз ідентифікувати значно складніше, особливо першу та другу стадії. Його легко сплутати з порушенням постави, тому для точної діагностики використовують рентген. Зазвичай легкі форми сколіозу проявляються та діагностуються в досить дорослому віці, адже немовлята переважно знаходяться в лежачому положенні, при якому неможливо візуально помітити порушення.