Захворювання, що супроводжуються порушенням дихання – явище поширене, серйозне і, що головне, піддається належному лікуванню. Лікарі виокремлюють велику групу захворювань – ХОЗЛ (хронічні обструктивні захворювання легень). Вони є першопричиною розвитку хронічної дихальної недостатності. Класичним прикладом ХОЗЛ є емфізема легень.
Емфізема – це патологічне явище, що характерне стійким розширенням стінок альвеол з їх подальшою деструкцією. Захворювання особливо поширене у віці 60+.
Причини розвитку емфіземи легень
Лікарі розрізняють первинну (ідіопатичну) форму, причини якої не встановлені однозначно, та вторинну, яка розвивається на фоні інших захворювань бронхів та легень.
Серед лікарів немає єдиної думки щодо причин розвитку ідіоматичної емфіземи. Більшість схиляється до теорії мультифакторіального розвитку. Тобто, причин є кілька, і кожна з них відіграє вагомий вклад у розвиток захворювання:
куріння – нікотин стимулює проліферацію нейтрофілів, які внаслідок продукують речовини, що руйнують стінку альвеоли;
екологічна проблема – токсини, які витають у потенційно забруднених зонах, завдають негативного впливу як на організм загалом, так і на альвеоли;
вроджені генетичні дефекти – дефіцит альфа-1-антитрипсину;
вікові зміни;
професійні шкідливості – робота в умовах підвищеного забруднення;
алергічна реакція.
Враховуючи усі особливості, для розвитку емфіземи необхідний тривалий вплив негативних чинників, тому ми вкрай рідко діагностуємо захворювання в осіб юного віку.
Клінічні прояви емфіземи легень
Ключовими симптомами, що вказують на емфізему легень, є:
синюшність шкіри та слизових оболонок – важливий прояв хронічної дихальної недостатності;
задишка, яка спочатку розвивається при важких фізичних навантаженнях, але в міру прогресування захворювання стає більш вираженою і виникає навіть у стані спокою;
надсадний та малопродуктивний кашель;
біль у грудях, що здебільшого пов’язаний із тривалим кашлем;
значна втрата маси тіла.
Варто зауважити, що при емфіземі легень існує високий ризик розвитку спонтанного пневмотораксу – потрапляння повітря у плевральну порожнину, що вимагає негайної професійної медичної допомоги.
Особливості діагностики та лікування емфіземи легень
Діагностика емфіземи здійснюється лікарем поетапно. Обстеження пацієнта починається із загального опитування, під час якого лікар з’ясовує особливості скарг, симптомів, їх періодичність, зв’язок з професійними особливостями, спадкову схильність. Наступним етапом є загальний огляд а фізикальні обстеження. Під час огляду лікар визначає патологічно синюшний відтінок шкіри, бочкоподібну грудну клітку, посилене функціонування допоміжних дихальних м’язів. Фізикальні методи – перкусія та аускультація дозволяють попередньо виявити локалізацію патологічного вогнища, його межі.
Важливим діагностичним моментом при визначенні емфіземи, є значне зниження життєвої ємності легень, що просо і швидко визначається завдяки методу спірометрії.
Ключовими додатковими методами обстеження є ЗАК (високий рівень гемоглобіну та еритроцитів), рентген ОГК в різних проекціях (стоншення легеневого малюнку, низьке розміщення купола діафрагми, збільшення загрудинного простору та ін.)
Лікування емфіземи здебільшого консервативне в передбачає активну протизапальну терапію, призначення бронходилататорів, аналептиків, дихальну гімнастику, за потреби – оксигенотерапію. Важливо вчасно виявити захворювання і запобігти його прогресуванню. Довіртесь найкращим!