Нежить – це завжди неприємне явище, що завдає масу незручностей. Особливо, якщо він має алергічну природу й проявляється спонтанно, при щонайменшому контакті з подразником. На жаль, алергічний риніт – захворювання, від якого не застрахований ніхто, незалежно від статі та віку. Тому важливо знати, як розпізнати його симптоми, відрізнити від звичайного нежитю, як і чим лікувати.
Чинники ризику алергічного риніту
Алергічним ринітом називають стан, для якого характерна запальна реакція слизової оболонки носа й додаткових пазух на різні алергени. Ними найчастіше стають:
пилок рослин;
пил;
шерсть тварин;
холод.
Алергічний риніт має спадкову схильність: якщо обидва батьки алергіки, вірогідність алергічної схильності у дитини складає 75%. Але важливу роль тут відіграють й чинники довкілля. Наприклад, у місцевостях, де активно росте амброзія, число алергіків істотно перевищує захворюваність в регіонах, де її немає.
Симптоми алергічного риніту
До симптомів цієї хвороби відносяться:
свербіж слизових оболонок носа, очей, ротової порожнини;
закладеність носа й додаткових пазух;
ринорея (сильні слизові виділення з порожнини носа);
тривале чхання переважно в першій половині дня;
почервоніння і сльозоточивість очей.
Більшість із цих симптомів характерні й для простудного риніту. Якщо ви спостерігаєте два й більше з перерахованих симптомів протягом як мінімум декількох годин впродовж трьох днів – велика вірогідність того, що це – алергічний риніт. Але підозри мають бути підтверджені лабораторними аналізами.
Щоб діагностувати алергічний риніт, потрібні такі аналізи:
кров на загальний імуноглобулін Е;
кров на антитіла до алергену;
цитологічний аналіз слизу носа.
Методи лікування алергічного риніту
І сезонний, і цілорічний алергічний риніт зазвичай лікують однаково – за допомогою медикаментозної терапії. Хоча якщо причиною хвороби стає, наприклад, пиловий кліщ, рекомендується не лише лікувати хворобу, але й позбавитися від причини виникнення.
До найдієвіших препаратів першого ряду проти алергічного риніту відносяться:
В якості альтернативних, але менш ефективних препаратів застосовують назальні стабілізатори тучних клітин і назальні блокатори. Саме назальні препарати в лікуванні алергічного риніту прийнятні, оскільки системне всмоктування оральних препаратів знижує їх біодоступність.
Крім того, для лікування алергічного риніту застосовують фізіологічний розчин, який допомагає впоратися з назальним секретом і зволожує слизову оболонку, а також алерген-специфічну терапію, яка застосовується при важкій симптоматиці, коли неможливо видалити алерген або медикаментозне лікування не дає належного результату.
Особливості лікування
При виявленні алергічного риніту лікування варто починати відразу ж після закінчення сезонної активізації алергену. Лікування сезонного алергічного риніту в розпал активності алергену має ризик появи побічних реакцій, оскільки в цей період імунітет активізований на боротьбу з хворобою. Якщо ж захворювання викликане постійно присутнім чинником, лікування починають негайно, паралельно роблячи спроби усунути збудник.
Як і будь-яке захворювання, безпосередньо пов’язане з імунною системою, алергічний риніт не пройде сам по собі. Й якщо ви помітили, що вам стало легше, це означає лише те, що симптоми зменшилися, тому що зник або знизився у своїй концентрації алерген. Але як тільки він з’явиться знову, симптоми повернуться. Тому алергічний риніт обов’язково треба лікувати й робити це виключно перевіреними медикаментозними методами, що індивідуально призначаються лікарем – ні гомеопатія, ні народні засоби тут не працюють!
ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ
