Лікування інфекційного мононуклеозу в Житомирі

Захворювання, спричинені вірусами з родини герпесвірусів різних типів є надзвичайно поширеними серед сучасного населення. Більшість з нас є носіями вірусів, проте не мати вираженої клінічної симптоматики. Мова йде про цитомегаловірус, вірус простого герпесу, вірус Епштейн Барра.

Інфекційний мононуклеоз – це інфекційне захворювання, яке виникає внаслідок проникнення та активного розвитку в організмі вірусу Епштейн-Барра. Захворювання характерне ураженням лімфатичної системи, незначною інтоксикацією, порушеннями з боку системи крові.

Епідеміологічна характеристика інфекційного мононуклеозу

Джерелом зараження інфекційним мононуклеозом є хвора особа. Передається захворювання через частинки вірусу у слині, слизу з верхніх дихальних шляхів під час кашлю, чханні. Точніше кажучи, інфекційний мононуклеоз передається повітряно-краплинним шляхом. Також описані випадки контактного інфікування при використанні спільного посуду, при поцілунках. Сезонність інфекційного мононуклеозу припадає на період зима-весна. Сприйнятливість до інфекції не є більш вираженою серед окремих груп населення, але найчастіше випадки захворювання діагностують у юнацькому віці.

Патогенез захворювання розпочинається при проникненні вірусу через так звані «вхідні ворота» - носоглотка та ротоглотка. Проникнувши в систему лімфо обігу, вірус уражає В-лімфоцити, водночас стимулюючи проліферацію Т-лімфоцитів, що сприяє подальшому ураженню лімфатичних вузлів, мигдаликів, селезінки.

Клінічні прояви інфекційного мононуклеозу

В залежності від клінічних проявів, інфекційний мононуклеоз може протікати у різних формах: легкій, середній і тяжкій. Здебільшого захворювання протікає безсимптомно, або ж симптоми настільки незначні, що хворий їх не відчуває і продовжує поширювати інфекцію. Це характерно для легкого ступеню захворювання.

При середній формі розвиваються такі симптоми:

• підвищення температури до 38,5⁰С;

• загальне нездужання пацієнта;

• нудота, зниження апетиту;

• слабкість;

• головні болі;

• зниження працездатності;

• збільшення лімфовузлів;

• при огляді ознаки ангіни.

Тяжка форма свідчить про посилення симптомів, початок тяжких розладів. При цьому пацієнт скаржиться на:

• тривалу лихоманку;

• тяжко виражений гепатоз, збільшення селезінки;

• стрімке схуднення;

• прояви тяжкої інтоксикації;

• зони некрозу на мигдаликах.

Не так страшне саме захворювання, як його наслідки. До ускладнень відносять асфіксію, бронхообструкцію, гепатит, бактеріальні ускладнення, розрив селезінки.

Сучасна діагностика та лікування інфекційного мононуклеозу в Оксфорд Медікал

Під час  прийому лікар-інфекціоніст визначає наявність клінічних та пара клінічних діагностичних критеріїв. До клінічних критеріїв відносять: збільшення лімфовузлів, печінки та селезінки, гарячка, біль у м’язах. Параклінічні критерії інфекційного мононуклеозу – це зміни показників біохімічного дослідження крові та загально клінічного. Вони полягають у тромбоцитопенії, підвищенні АсАТ, АлАТ (що свідчить про зміни у печінці), підвищенні рівня лужної фосфатази та білірубіну.

Специфічна діагностика базується на чіткому визначенні збудника. Для цього застосовується ІФА (дослідження сироватки крові) та ПЛР (молекулярно-генетичне визначення ДНК та РНК збудника).

Лікування інфекційного мононуклеозу спрямоване на ліквідацію збудника. Також терапія спрямована на усунення проявів інтоксикації, покращення загального стану пацієнта. Формується індивідуальний курс, який включає також десенсибілізацію, дієтотерапію, вітамінотерапію. Збережіть своє здоров’я – довіртесь професіоналам! 

ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ