Бактерії – це мікроскопічні форми життя, які можуть бути як безтурботними і нешкідливими, так і спричинювати тяжкі розлади в організмі.
Бактерії оточують нас повсюди: на руках, у раковині, на губці, у повітрі і навіть у нашому роті. Кожна з них відіграє свою чітку роль. Деякі бактерії просто живуть у нас і не виконують жодної ролі, деякі формують нашу унікальну мікрофлору, що забезпечує адекватне функціонування та захист організму. Певні групи бактерій можуть проявити себе з різних сторін, в залежності від стану організму та умов перебування цих же бактерій.
Мова йде про так звані умовно-патогенні бактерії. Вони можуть бути на шкірі і навіть на слизових оболонках, проте у випадку масивної інвазії цих бактерій, зниження імунних сил та проникнення їх у кров’яне русло може розвинутися інфекційний процес, а саме маса патологічних розладів.
Золотистий стафілокок
Одним з найпоширеніших класичних прикладів умовно-патогенної інфекції є захворювання, спричинені проникненням золотистого стафілокока.
Золотистий стафілокок – це грампозитивна бактерія, стійка до несприятливих умов навколишнього середовища, а саме прямого сонячного випромінювання, заморожування, навіть до дії деяких дезінфікуючих середників. Під мікроскопом ми можемо побачити, що бактерія формує специфічні колонії у вигляді грон винограду.
Шлях проникнення бактерії зазвичай контактний, особливо швидко вона проникає через поверхневі порушення цілісності шкіри: поранення, тріщини, потертості та попрілості. Найбільш небезпечним є проникнення збудника у кровотік.
Які захворювання можуть бути спричинені стафілококом?
Стафілокок може уражати ледь не всі групи органів, все залежить від шляху проникнення, титру бактерії, стану організму людини. Лікарі відзначають найбільш поширені патології, викликані золотистим стафілококом:
шкіра – різні форми гнійничкових інфекцій: піодермії, фурункульози, фолікуліти, вульгарний сікоз, гідраденіт та інші. Часто ці дрібні ураження ускладнюються абсцесами, флегмонами;
система дихання – бактеріальні риніти, ларингіти, фарингіти, трахеїти, бронхіти та пневмонія;
серце – бактеріальне ураження всіх оболонок серця (інфекційний ендокардит, перикардит, міокардит), ураження внутрішньої стінки магістральних судин;
сечостатева система – бактеріальне ураження нирок (пієлонефрит), уретрити, цистити, неспецифічні запальні розлади органів малого тазу (неспецифічний кольпіт, вульвовагініт, бартолініт);
ураження нервової системи – бактеріальний менінгіт чи енцефаліт;
ураження очей та їх придатків – кон’юктивіти, халязіони та ін.
Найтяжчим проявом стафілококової інфекції є зараження крові – сепсис. У даному випадку стан пацієнта є вкрай тяжким.
Принципи діагностики і лікування стафілококових інфекцій
Окрім пацієнтів із яскраво вираженою клінічною симптоматикою стафілококової інфекції, існує значна кількість безсимптомних носіїв збудника. Саме носії можуть стати головною причиною розвитку опосередкованих спалахів інфекцій, внутрішньо лікарняної інфекції.
Тому щорічна профілактична діагностика носійства є обов’язковою для медичних працівників, кухарів, офіціантів і загалом усіх людей, що працюють у харчовій промисловості, працівників шкіл та дитячих садочків.
Діагностика стафілококової інфекції полягає у визначенні клінічних ознак та проведенні спектру лабораторних обстежень, а саме мікроскопії мазків, бактеріального посіву на живильне середовище, ІФА, серологічної діагностики. Для визначення стану певних органів, які уражені стафілококом, призначають візуальні методи дослідження (ендоскопію, УЗД, КТ).
Головною складовою лікування є раціональна антибіотикотерапія, згідно даних антибіотикограми (визначення чутливості збудника до окремих груп антибактеріальних засобів. Курс лікування формується особисто для пацієнта і передбачає ефективність, індивідуальність та доказовість.
ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ
