Лікування риновірусної інфекції

Риновірус – це представник родини ентеровірусів, який викликає риновірусну інфекцію. За своєю будовою риновірус – це невелика неклітинна форма життя, що містить інформацію у вигляді вільної РНК. Риновіруси містять специфічний нуклеокапсид, чим, власне, обумовлена їх антигенна структура. На цю структурну одиницю наш організм виділяє специфічні антитіла. Але, оскільки існує понад 130 сероварів риновірус, антитіла не принесуть належного захисту.

Самі риновіруси є чутливими та нестійкими до умов зовнішнього середовища. Саме тому вони передаються напряму від хворої людини через частинки слизу і слини, що виділяє хворий під час кашлю чи чхання. Це так званий повітряно-краплинний шлях передачі. Риновіруси поширені у місцевостях з різними кліматичними умовами: і у помірному кліматі, і у тропіках. Сприйнятливість є досить високою серед усіх вікових груп.

Риновірусна інфекція – це застудне респіраторне захворювання, що характерне запальним ураженням слизової оболонки носа людини і місцевим розвитком набряку, ринореї, печіння та свербежу носа, загального нездужання. Збудник, проникнувши на свою зону перебування, а саме на слизову оболонку, починає діяти миттєво, тому при риновірусній інфекції інкубаційний період не досягає і кількох годин.

Симптоматично риновірусна інфекція – це класичний нежить. Пацієнти скаржаться на:

• закладеність носа та значний набряк;

• ринорея – водянисті слизові виділення з носа;

• при приєднанні бактерійного чинника – гнійні виділення з неприємним запахом, сильна інтоксикація;

• зниження якості нюху;

• прояви загального нездужання;

• подразнення шкіри навколо носових ходів через постійне подразнення виділеннями, тріщини біля носа, печіння.

Також зазначаємо, що риновірусна інфекція може уражати також нижні дихальні шляхи, а саме трахею та бронхи. У такому випадку відмічаються такі симптоми, як кашель, біль у грудях, підвищення температури тіла, збільшення лімфатичних вузлів.

Чим обумовлена така висока поширеність? Оскільки симптоми не є яскраво вираженими, пацієнти вирішують пережити патологію «на ногах» і не відриватися від звичного способу життя. Цим же рішенням вони наражають на небезпеку усіх оточуючих: близьких, співробітників і навіть випадкових зустрічних людей.