Залежно від походження та механізму розвитку вагініт поділяють на кілька основних типів, кожен з яких має свої особливості перебігу, причини виникнення та підходи до лікування.
Найпоширенішими є:
- Бактеріальний вагініт — виникає при порушенні балансу мікрофлори піхви, коли умовно-патогенні бактерії починають активно розмножуватися. Він часто супроводжується неприємним запахом та рясними виділеннями.
- Кандидозний вагініт (молочниця) — найчастіше пов’язаний із надмірним ростом грибів роду Candida і проявляється свербежем, печінням та сирнистими виділеннями.Такий стан відомий як кандидоз.
- Трихомонадний вагініт — спричиняється найпростішим мікроорганізмом Trichomonas vaginalis і належить до інфекцій, що передаються статевим шляхом. Проявляється пінистими виділеннями, неприємним запахом, свербежем і подразненням у ділянці статевих органів.
- Атрофічний (сенільний) вагініт — характерний для жінок у період менопаузи, коли зниження рівня естрогенів призводить до витончення слизової оболонки та підвищеної вразливості до інфекцій.
- Алергічний або хімічний вагініт — виникає як реакція на засоби інтимної гігієни, латекс або медикаменти, і супроводжується подразненням та дискомфортом.
Окремої уваги потребує хронічний вагініт, який формується при недостатньо ефективному або несвоєчасному лікуванні гострої форми. Для нього характерні тривалі періоди ремісії, які змінюються загостреннями, а симптоми можуть бути менш вираженими, але постійно впливати на якість життя пацієнтки.
Також у клінічній практиці часто діагностується вагініт у вагітних, що пов’язано з гормональними змінами та зниженням місцевого імунітету. У таких випадках особливо важливо підбирати безпечне лікування, щоб не нашкодити розвитку плода та стабілізувати стан жінки.