Ретенційна кіста – це доброякісне новоутворення екзокринних залоз. Виникає воно внаслідок закупорки залози. Речовина, яку продукує залоза, певний час продовжує продукуватися, проте не має належного виходу назовні. Тому виникає надмірне накопичення цієї речовини, як наслідок – підвищення тиску всередині залози, перерозтягнення стінок залози – формується кіста.
Чому виникають ретенційні кісти?
Як ми зазначали вище – ретенційні кісти виникають при закупорці залози. Спричините це явище можуть такі чинники:
вроджена аномалія - відсутність вивідної протоки залози;
закупорка протоки залози густим секретом та відшаруваннями епітелію;
стиснення залози;
проникнення мікроорганізмів у протоку залози;
рубцювання тканини, тобто заміщення її сполучною тканиною, що може призвести до зовнішнього стиснення протоки залози.
Ретенційні кісти можуть виникати у різних залозах нашого організму: слинні залози, молочні залози, передміхурова залоза та ін. Також ретенційні кісти є поширеним явищем у гінекології, вони можуть виникати на яєчниках (фолікулярні кисти), на шийці матки (кісти наботових залоз), у бартолінових залозах.
Ретенційні кісти наботових залоз часто виникають при переродженні слизової оболонки шийки матки з циліндричного у багатошаровий плоский епітелій. Виникає це при задавнених запальних процесах шийки матки, при фонових процесах. Також причиною може бути ускладнена вагітність, втручання на шийці матки, інфекції сечостатевої системи, переривання вагітності.
Якими симптомами та ускладненнями характерні ретенційні кісти?
Зі слів пацієнток, наявність кісти не супроводжується жодними симптоматичними проявами. Якщо у випадку кісти бартолінової залози, пацієнтка можна навіть пальпаторно відчути її та скаржилась на дискомфорт, то кісти наботових залоз не викликають ані змін менструального циклу, ані порушення самопочуття жінки.
Перші прояви виникають вже у випадках, коли приєднується патогенна флора чи інші ускладнення. Тоді жінка під час прийому може скаржитися на:
ниючі періодичні болі внизу живота;
незначні кров’янисті виділення з піхви (не у період місячних);
зниження статевого потягу, внаслідок появи дискомфорту під час статевого акту;
порушення менструального циклу.
Ретенційні кисти не мають схильності переродження у онкопатологію, проте вони схильні до інших небезпечних ускладнень: інфікування, кровотечі, порушення репродуктивної функції та ін.
Діагностика та лікування ретенційних кист в Оксфорд Медікал
При підозрі на дану патологію, лікар гінеколог призначає комплекс обстежень:
розширену відеокольпоскопію;
мазок на флору та атипові клітини;
бактеріальний посів виділень з піхви;
УЗД яєчників.
Лікування ретенційних кіст може бути як консервативним, так і хірургічним. Все залежить від особливостей розташування, розмірів, наявності ускладнень. Кісти яєчників часто можна ліквідувати при грамотній гормональній терапії та динамічному спостереженні.
Хірургічне видалення ретенційних кист полягає у малоінвазивному втручанні для уникнення дискомфорту і ускладнень. Лікарі застосовують методи пункційного видалення вмісту кисти, видалення кісти з її оболонками, розтину кісти з подальшою пластикою. Лікарі дотримуються всіх правил асептики та антисептики, тому ймовірність ускладнень є мізерною.
Лікування не потребує ані загального наркозу, ані стаціонарного лікування. Лікар надає рекомендації щодо догляду та подальшої медикаментозної терапії. Довірте своє здоров’я найкращим – лікарям Оксфорд Медікал!
ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ
