Клімактеричний період (менопауза, клімакс) – поняття, знайоме кожній жінці старше 40-–45 років. У цей час репродуктивні функції жіночого організму починають поступово згасати, через що відбувається фактична «перебудова» роботи органів малого тазу. Цей період характеризується високим ризиком різних порушень, багато які з них можуть послужити каталізатором виникнення серйозних гінекологічних проблем.
Оптимальний варіант поведінки жінки передклімактеричного віку – регулярні огляди у гінеколога з метою швидкого виявлення й термінового лікування можливих проблем і захворювань, що виникають у цей період часу. Втім, медична статистика останніх років неутішлива: 7 із 10 жінок віком від 40 до 50 років не відвідують гінеколога навіть раз на рік, що й стає однією з причин розвитку куди серйозніших проблем органів малого тазу надалі.
Симптоми порушень
Сам по собі синдром зниження естрогену (настання менопаузи) – це затяжний процес, який триває від 1,5 до 10 років, в середньому – 2–5 років. Вираженість симптомів, тяжкість перенесення виникаючих порушень і захворювань загалом залежить від цілісного стану здоров’я та особливостей жіночого організму.
У традиційній «групі ризику» – жінки старше 40–45 років, що страждають наступними проблемами та захворюваннями:
низька адаптивність різних систем організму (у тому числі – й сечостатевої);
спадкові захворювання органів малого тазу й проблеми імунітету;
серцево-судинні захворювання різного профілю.
В цілому, усі прояви клімактеричного синдрому діляться на три основні групи:
Нейровегетативні. До них відносяться регулярні приливи жару до обличчя, голови, шиї й верхньої частини тулуба. Тривалість таких приливів – від 30–40 секунд до двох хвилин.
Психоневротичні. Характеризуються поступовим зниженням довгострокової пам’яті й здатності концентрувати увагу, емоційною нестійкістю, плаксивістю й сильною дратівливістю.
Соматичні. Різні роздратування й запалення стінок піхви, постійні або періодичні кровотечі, сильний свербіж в області статевих органів, мимовільні або контрольовані прискорені позиви в туалет.
Найчастіше в період клімаксу жінки набирають вагу, їх голос стає більш низьким, а в деяких випадках проявляється зростання волосяної рослинності на обличчі.
Помітивши один або декілька приведених симптомів, слід відразу ж звертатися до лікаря-гінеколога, оскільки подібні прояви можуть свідчити й про наявність інших захворювань, властивих для клімактеричного періоду.
Ступені важкості порушень
Сучасна гінекологія виділяє три основні форми порушень під час клімаксу, які діляться на групи залежно від важкості та тривалості лікування:
Легкі – властиві лише невеликому відсотку жінок (по Україні – близько 16 % усіх клінічних випадків). Характеризуються нерегулярними приливами, на загальну працездатність, самопочуття й якість життя практично не впливають.
Середні – близько 33–35 % усіх випадків. Властиві регулярний головний біль, порушення нічного сну, «провали» в пам’яті. Вимагають обов’язкового лікування під керівництвом гінеколога.
Важкі – більше половини зафіксованих звернень. Існує ризик серйозних розладів здоров’я, больового шоку та порушення психосоціальної адаптації.
Лікування клімактеричного синдрому
Залежно від важкості та специфіки порушень гінеколог може прописати курс медикаментів, гормональну терапію, а в цілях профілактики – немедикаментозні методики лікування. Кожен випадок індивідуальний й вимагає особливого підходу, прорахунку усіх чинників, симптомів і особливостей організму.
У будь-якому випадку самостійно лікувати порушення, пов’язані з настанням менопаузи, не лише неефективно, але й небезпечно.
Пам’ятайте, навіть найнеприємніші симптоми менопаузи можна зменшити, а в деяких випадках і зовсім уникнути їх.
ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ
