Резекція верхівки кореня зуба

Резекція – це хірургічна маніпуляція, що полягає у оперативному висіченні патологічно ураженої тканини зі збереженням здорових тканин. Резекція є чудовою альтернативою протезуванню, адже у даному випадку вдається зберегти здорові тканини зуба пацієнта і не застосовувати штучних імплантів.

Не завжди патологічний процес починається на коронках. Інколи проблема зароджується у глибоких тканинах, що, на жаль, не помітно неозброєним оком. В деяких випадках проблему вдається ліквідувати консервативно за допомогою медикаментозного лікування. Проте здебільшого процес стає запізнілим, тому потребує хірургічного лікування.

Здебільшого, потреба у даній маніпуляції обумовлена наявністю вогнища інфекції, яке провокує значне руйнування тканин зуба біля верхівки кореня та проникнення патології у глибокі тканини. Спочатку ви нічого не відчуваєте симптоматично, проте процес поглиблюється у геометричній прогресії. І виникають різного роду ускладнення.

Показаннями до резекції верхівки кореня зуба є:

• наявність кісти чи гранульоми зуба. Варто зазначити, що у таких випадках резекцію верхівки проводять, якщо кіста сформувалась на однокореневому зубі. У випадках, коли кіста виникає на багато кореневому зубі, лікарі проводять гемісекцію – повне видалення кореня;

• інфекція в осередку навколокореневої зони;

• запалення верхівки кореня, що є причиною відторгнення протезів;

• хронічний періодонтит;

• неправильне пломбування зубних каналів, яке викликало прогресування інфекції у каналі;

• неправильне пломбування каналів зуба, який протезований штифтами, коронками та ін.;

• покрученість зубних коренів;

• пародонтит, який призводить до ураження верхівки кореня;

• відсутність ефекту від консервативного лікування.

Протипоказаннями до даної процедури є:

• аномалії кісткової тканини;

• похилий вік;

• онкопатологія кісткової тканини та порожнини рота;

• стоншення ясен;

• порушення згортання крові;

• непрохідність каналів здорового зуба;

• зрощення коренів моляра.

Перед вибором техніки лікування, лікар-стоматолог проводить детальний огляд ураженого зуба і ротової порожнини загалом. Обов’язковою діагностичною процедурою перед проведенням резекції верхівки кореня є рентген зуба, який дозволить лікареві підібрати найбільш оптимальний хірургічний доступ.

Перший етап – медикаментозна санація вогнища інфекції для усунення ризику інфікування кісткової тканини. Інколи це лікування триває кілька днів. Після ретельної санації, лікар приступає до хірургічного втручання. Вся процедура проводиться під місцевим знеболенням. Доступ до верхівки здійснюється через кістку щелепи, шляхом розрізу тканини ясен та відшарування слизового клаптя. Після відсікання верхівки, лікар проводить ретельне промивання порожнини антисептичним та лікувальним розчинами, потім заповнює її спеціальним остеопластичним матеріалом.

Відшарований клапоть зшивають. Шви знімаються через тиждень. Для зняття набряку лікар призначає медикаментозні середники. Також надає рекомендації щодо гігієни ротової порожнини.

Не забувайте про профілактичні візити до стоматолога. Адже раннє виявлення проблеми дозволяє ліквідувати її швидко і безболісно!