Діяльність усіх ендокринних залоз керується вищими інстанціями: щитоподібною залозою, тропними гормонами гіпофіза, рилізинг-факторами гіпоталамуса, підкірковими структурами. На будь якому з цих рівнів може відбуватися збій, на жаль, жоден з нас не захищений від цього явища. Часто під удар потрапляють наднирники. Яскравим прикладом патології наднирників є Аддісонова хвороба.
Аддісонова хвороба (або хронічна недостатність наднирників) – порушення регулювання діяльності наднирникових залоз, що проявляється розладами продукції та виділення стероїдних гормонів. Левову частку пацієнтів складають жінки віком від 30 до 50 років.
Причини розвитку Аддісонової хвороби
Є три види захворювання, в залежності від рівня розвитку патології. Первинна Аддісонова хвороба виникає при прямому ураженні наднирникових залоз (травми, пухлинна патологія, аутоімунне ураження тканин наднирників, дистрофія наднирників, гнійна інфекція).
Вторинна форма виникає при ураженні на рівні гіпофіза, що призводить до зниження рівня АКТГ (адренокортикотропного гормону), що напряму регулює діяльність наднирників. Причинами розвитку вторинної форми Аддісонової хвороби є: пухлина гіпофіза, ішемія тканини гіпофіза, крововилив, внутрішньочерепна аневризма внутрішньої сонної артерії, метаболічні розлади тканин, інфекційні захворювання (менінгіт, енцефаліт та ін.).
Третинна форма захворювання виникає на тлі ураження гіпоталамуса, що веде за собою порушення секреції рилізинг гормонів. Причинами виступають перелом турецького сідла, інфекційні захворювання, пухлини гіпоталамуса, тривалий прийом стероїдів.
Клінічні прояви Аддісонової хвороби
На жаль, на перших стадіях захворювання не характерне чіткими симптомами, стан пацієнта більш подібний до перевтоми, виснаження. Тому, власне, ми бачимо невтішну статистику щодо виявлення Аддісонової хвороби.
Запідозрити проблему можна у випадку появи наступних симптомів:
різка втрата апетиту та схуднення;
постійне відчуття втоми;
запаморочення;
низькі показники артеріального тиску;
різкі зміни настрою;
нестримна тяга до солоних продуктів;
зниження рівня цукру крові;
розлади травної системи (нудота, блювання, діарея);
випадіння волосся;
біль у м’язах.
Важливою діагностичною ознакою Аддісонової хвороби є потемніння шкіри людини до бронзового відтінку («бронзова» хвороба). Варто зазначити, що при захворювання розвивається ризик появи наднирникового кризу, тобто гострої наднирникової недостатності (з сильним місцевим болем, блюванням, діареєю, втратою свідомості).
Діагностика та лікування Аддісонової хвороби
Якщо у вас виникли симптоми, подібні до Аддісонової хвороби, необхідно звернутися до лікаря-ендокринолога. В клініці Оксфорд Медікал ви можете пройти увесь спектр необхідних обстежень та отримати професійну медичну допомогу від справжніх професіоналів.
Діагностика Аддісонової хвороби базується на даних огляду та анамнезу, результатах наступних обстежень:
лабораторне обстеження крові на рівень АКТГ, електролітів;
дослідження рівня кортизолу в слину;
дослідження добового коливання кортизолу;
тест на гіпоглікемію;
візуальні обстеження наднирників, гіпофіза та гіпоталамуса (УЗД, КТ, МРТ, рентген турецького сідла).
Лікування Аддісонової хвороби має за мету усунути причину захворювання та досягти компенсації гормонального фону. Проводиться замісна терапія стероїдними препаратами, дієтичне харчування.
Любі пацієнти, ми неодноразово наголошуємо, що вчасний візит до лікаря в рази підвищує ефективність лікування!
ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ
