Лікування діабетичної нейропатії в Житомирі

Цукровий діабет по праву можна вважати пандемією 21-го століття. На жаль, захворювання на сьогодні неможливо повністю вилікувати, проте при правильній медикаментозній корекції та старанному дотриманні дієти люди десятки років підтримують компенсацію рівня глюкози в крові.

Але, на жаль, осіб, яким пощастило не зустрічатися із ускладненнями, одиниці. З часом, в міру розвитку захворювання, ми діагностуємо ураження сітківки, нирок, головного мозку, судин різного калібру і навіть периферичної нервової системи. Одним із класичних прикладів є діабетична нейропатія.

Дібетична нейропатія – патологія, обумовлена структурними та функціональними змінами нервової тканини, зокрема волокон периферичних нервів, що розвивається внаслідок відкладень метаболітів.

Згідно із даними статистики, діабетична нейропатія розвивається у 50% людей, що хворіють цукровим діабетом понад 15 років. Але ми зустрічали випадки, коли нейропатія діагностувалась навіть в осіб з вперше виявленим діабетом. Наскільки ви розумієте, для розвитку патології потрібні також сприяючі фактори, а саме спадковий чинник, недотримання дієтичного харчування, зловживання алкоголем, недостатність вітамінів групи В та ін.

Який патогенез розвитку захворювання? Через стійкий рівень глюкози у крові в організмі активізується вироблення альдозоредуктази, яка є головним чинником, що спричинює накопичення у нервовій тканині таких продуктів обміну, як фруктоза, сорбітом та глюкоза. Логічно, що ці «гості» негативно впливають на провідність нервової тканини, оскільки через них в тканині також накопичується натрій і блокуються натрієві канали, порушуючи її збудливість.

Оскільки клінічні явища можуть дещо відрізнятися, лікарі класифікують діабетичну нейропатію на дві форми, а саме хронічну сенсорно-моторну та автономну:

1. Хронічна сенсорно-моторна форма діабетичної нейропатії – це розлад, який діагностується найчастіше. Вона проявляється парестезіями – поколюванням шкіри та м’язів по ходу ураженого нерва, спотворенням відчуттів, сильними болісними судомами м’язів, слабкістю. Симптоматика посилюється вночі.
2. Автономна форма діабетичної нейропатії  в свою чергу поділяється на дві інші форми. Клініко-маніфестна форма характерна порушеннями вегетативної нервової системи, а саме розладами серцево-судинної системи, надмірною пітливістю, атонією сечового міхура, порушеннями в плані статевої сфери. Безсимптомна форма – здавалося б непоганий розклад для пацієнта, проте попри відсутність симптомів патологія не зупиняє своє прогресування і здебільшого пацієнт звертається до лікаря на вкрай пізніх стадіях.