Щитоподібна залоза виконує численні важливі функції і є водночас вразливою для навколишніх факторів. Існує безліч чинників, які можуть негативно впливати на роботу щитоподібної залози: недостатність поживних речовин у раціоні, травми, інфекційні захворювання, постійний стрес, переохолодження та багато інших. Значну небезпеку для щитоподібної залози становлять запальні стани, обумовлені інфекціями, травмами та аутоімунними процесами. Запальні захворювання щитоподібної залози називають тиреоїдитами.
Причини розвитку тиреоїдитів
Тиреоїдит – це стан, який може виникати при поєднанні різних негативних ознак. Варто зауважити, що першочергову роль у їх розвитку відіграють інфекції, які напряму уражають тканину залози, або з часом призводять до аутоімунного процесу. Окрім того, лікарі визначають спадкову схильність до даного захворювання (носійство родини генів HLA (особливо стосується DR5 та BW35). І звичайно ж закріплюється увесь цей тандем звичними для нас стресом, переохолодженням, надмірними навантаженнями.
Також до тиреоїдиту можуть призвести надмірне променеве навантаження, асептичне запалення внаслідок травм (удари, короткотривале удушення, сторонні тіла гортані).
Види тиреоїдитів та їх особливості
Залежно від причини та індивідуальних особливостей організму людини, розвиваються наступні форми тиреоїдитів:
Гостра форма – запалення щитоподібної залози, викликане бактерійним чинником. Здебільшого першопричиною проблеми виступає умовно-патогенна флора, а саме добре знайомі нам кишкова паличка, стафілококи, стрептококи та інші коки. Вони проникають через кров з сусідніх вогнищ запалення, здебільшого через перенавантажені мигдалики. При гострій формі розвивається яскраво виражена інтоксикація (головні болі, ломота в тілі, лихоманка понад 39°С, збільшення місцевих лімфатичних вузлів). Також пацієнт скаржиться на сильний біль у передній частині шиї, що віддає у потилицю. Залоза збільшена в розмірах та болюча при промацуванні.
Підгостра форма – подібна до гострої, от тільки тут чинником виступає вірусна інфекція (риновіруси, вірус Коксакі, аденовірус, вірус Епштейн-Барра). В даному випадку симптоми дещо менш виражені, аніж при гострій формі, але однаково завдають значного погіршення для самопочуття людини.
Аутоімунна форма тиреоїдиту – у даному випадку внаслідок провокування інфекційними чинниками імунної системи, виробляється циркулюючий імунний комплекс, який помилково атакує тканини залози. Симптоматика характрена класичними запальними явищами.
Фібринозно-інвазивна форма характерна заміщенням уражених клітин залози на фібринозну тканину, яка не має здатності виконувати роль щитовидної залози. З часом це призводить до стійкого зниження функції щитовидки і розвитку вторинного гіпотиреозу.
Специфічна форма – вторинне явище після відповідного системного інфекційного захворювання.
Особливості діагностики та лікування тиреоїдитів
Щоб чітко відрізняти тип тиреоїдиту та диференціювати захворювання від інших патологічних станів, лікар призначає комплекс діагностичних втручань, який заключається у: визначенні гормональної функції залози, визначенні етілогічного чинника, дослідженны розмірів та структури залози, визначенні загального стану пацієнта. Відповідно призначається спектр лабораторних методів діагностики, УЗД, біопсія щитоподібної залози.
Лікування формується згідно із даними отриманих результатів обстежень та із індивідуальними особливостями пацієнта. В клініці Оксфорд Медікал для кожного гарантовані індивідуальний підхід турботливе відношення ат якісний результат.
ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ
