Головною функцією щитоподібної залози є вироблення специфічних біологічно-активних речовин, а саме тиреоїдних гормонів. Ці гормони навіть у мізерній кількості можуть значно впливати на перебіг метаболізму, на ріст та розвиток тканин, на рівень температури, на діяльність серцево-судинної системи та багато інших процесів. На жаль, після впливу багатьох негативних чинників, функція щитоподібної залози порушується, розвиваються різні патологічні стани. Одним із прикладів є дифузний токсичний зоб.
Дифузний токсичний зоб – це захворювання щитоподібної залози, яке характерне значним її збільшенням та критичним рівнем тиреоїдних гормонів у крові.
Що призводить до розвитку дифузного токсичного зобу?
Першопричиною розвитку дифузного токсичного зобу є нестача йоду в організмі, що часто спостерігається в гірських районах. Нестача йоду можлива через недостатнє його споживання із продуктами харчування та водою або через порушення його засвоєння, що є наслідком захворювань травної системи чи навіть прийому деяких лікарських засобів.
Також розвитку захворювання сприяють такі чинники, як:
надмірне перебування пацієнта під сонцем;
часті травми передньої частини шиї;
перенесені інфекційні захворювання;
тривалий стрес;
психічні захворювання є супутником даних станів та ін.
Клінічні ознаки дифузного токсичного зобу
Ми вже відмічали, що щитоподібна залоза бере участь у регуляції важливих метаболічних процесів. Та окрім того, вона має вагомий вплив на інші залози внутрішньої секреції, тому захворювання не обмежиться проявами з боку щитовидки, а завдасть удару фактично по всіх внутрішніх органах.
Масове вивільнення тиреоїдних гормонів у кров призводить до розладів, подібних токсичному ураженню. Лікарі відмічають класичну тріаду симптомів, що вказують на дифузний токсичний зоб, а саме:
видиме збільшення щитоподібної залози, при пальпації тканина щільна;
тахікардія – кількість серцевих ударів може перевищувати 120 уд./хв.;
екзофтальм, що в народі називають «витрішкуватість» - білок склери помітний на 380 градусів навколо зіниці.
Зовні пацієнти з дифузним токсичним зобом є худорлявими, холеричними, часто неврастенічними. Апетит пацієнта є в рази збільшеним. У пацієнта часто виникають напади тремтіння всього тіла, постійно тремтять руки. Відмічаються скарги на головний біль, часті перепади артеріального тиску.
Діагностика та лікування дифузного токсичного зобу
Щоб вчасно виявити та ліквідувати проблему, варто не нехтувати профілактичними оглядами в лікаря. Пальпація щитоподібної залози, огляд, дослідження функцій організму – ці базові методи обстеження дозволяють навести підозру на зоб. Підтвердити діагноз необхідно додатковими методами обстеження, а саме лабораторними (ТТГ, Т3, Т4, антитіла до ТПО, ЗАК, коагулограма, біохімія) та інструментальними (УЗД). Важливим методом діагностики, який диференціює ДТЗ від раку щитоподібної залози є гістологічне дослідження зразка тканини, взятого під час пункційної біопсії щитоподібної залози.
Лікування дифузного токсичного зобу перебігає у два етапи: усунення тиреотоксикозу та відновлювальна терапія. Для цього призначаються тиреостатичні засоби, що пригнічують надмірне вироблення тиреоїдних гормонів, та препаратів йоду для компенсації його дефіциту.
Ми наполягаємо, щоб пацієнти не жартували із ДТЗ, оскільки це серйозний стан і навіть погрішність у дієті може завдати труднощів у лікуванні. Довірте своє здоров’я професіоналам!
ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ
