Лікування гіпотиреозу в Житомирі

Гіпотиреоз – це одне з найпоширеніших захворювань щитоподібної залози. Воно викликане недостатністю продукування гормонів щитоподібної залози – трийодтироніну та тироксину (Т3 та Т4). Гіпотиреоз буває вродженим або набутим. 

Також варто розрізняти відмінність від первинного та вторинного гіпотиреозу. Первинний гіпотиреоз – порушення діяльності самої щитоподібної залози, вторинний – ураження на рівні гіпофіза, який повинен регулювати важливі ендокринні залози (щитоподібну залозу, наднирники, статеві залози). Можлива навіть третинна форма – ураження гіпоталамуса.

Діагностика гіпотиреозу полягає у зборі анамнестичних даних та огляді пацієнта. Лікар визначає патогномонічні ознаки у пацієнта і скеровує його на додаткові обстеження для підтвердження попереднього діагнозу. В обов’язковому порядку призначається дослідження рівня Т3, Т4, антитіл до ТПО, ТТГ, дослідження рівня гемоглобіну, біохімічних даних пацієнта, дослідження рівня електролітів.

З візуальних методик рекомендованим є УЗД щитоподібної залози. Дана методика визначає дані об’єму залози, її розташування, ехогенності, наявності патологічних включень.

Лікування гіпотиреозу полягає у замісній гормональній терапії та компенсації функції щитоподібної залози. Дозування визначає лікар, відштовхуючись від даних лабораторної діагностики. Прийом препарату не можна скасовувати самостійно і вживати  перервами!  Такі поширені помилки можуть призвести до небажаних ускладнень!

Є маса чинників, що негативно впливають на стан щитоподібної залози. Значну роль у цьому відіграє нестача йоду в організмі, адже саме йод відіграє основну роль у синтезі тиреоїдних гормонів. Нестача може бути обумовленою аліментарним фактором, а також порушенням сприйняття йоду.

Серед причини гіпотиреозу також виділяють:

• невпорядкований прийом антитиреоїдних препаратів;

• спадкова схильність;

• травми щитоподібної залози та оперативні втручання на ній;

• запальні захворювання щитоподібної залози;

• аутоімунний процес;

• інфекційні тиреоїдити.