Лікування гіперпаратиреозу в Житомирі

Організм людини – це маленька та водночас дуже складна хімічна лабораторія. Перебіг деяких процесів досі незрозумілі сучасній науці. Буквально кілька міліграм деяких мікроелементів можуть значно впливати на наш стан. Одним з найважливіших мікроелементів є кальцій. Саме кальцій відповідає за міцність наших кісток, злагоджену роботу нашого серця, передачу нервових імпульсів та ін.

Звучить дивно, але регулюванням таких важливих функцій займається пара дрібних залоз – прищитоподібні залози, які продукують паратгормон. Надмірне функціонування цих залоз може також призвести до патології, яка носить назву гіперпаратиреоз.

Гіперпаратиреоз – це патологія, що обумовлена надмірною проекцією та секрецією паратгормону – регулятора рівня кальцію та фосфору у крові. Функцією паратгормону є виведення кальцію з кісток і перехід цієї речовини у кров. Відповідно, надмірна кількість цього гормону спричиняє такі проблеми як, остеодистрофія, остеопороз. Надмірна кількість кальцію у крові здатна спричинити ураження судин та нирок.

За своїми етіологічним факторами, розрізняють гіперпаратиреоз:

• Первинний – внаслідок появи новоутворень при щитоподібних залоз (аденоми, аденокарциноми та ін.), множинної неоплазії та гіперплазії залоз.

• Вторинний – наслідок порушення всмоктування кальцію у кишківнику, захворювань нирок, печінки.

При легких формах гіперпаратиреоз не приносить суб’єктивної симптоматики пацієнту. Тому рівень ранньої діагностики цього захворювання є, на жаль, дуже низьким. Серед симптомів можуть відмічатися:

• біль та ломоту у м’язах;

• біль у стопах;

• швидка м’язова втома;

• проблеми із емаллю зубів, випадіння зубів;

• схуднення;

• емоційна нестабільність, різка зміна настрою;

• розлади шлунково-кишкового тракту;

• частий сечопуск;

• біль у нирках;

• порушення роботи серця (зниження ЧСС, болі у серці, гіпертензія).

З прогресуванням хвороби виникають проблеми із міцністю кісток. Виникають такі ознаки, як кісткова деформація у місцях опори, остеопороз, кісткові нарости, у пацієнта виникає характерна «качина хода», деформація черепа, схильність до переломів.

В деяких випадках можливе тяжке ураження нервової системи – гіперкальційемічний криз.