болісні менструації,
біль внизу живота та в ділянці малого таза
Біль під час менструації, дискомфорт у нижній частині живота, біль під час статевого життя, порушення менструального циклу або труднощі із зачаттям можуть бути ознаками ендометріозу. Захворювання не завжди має виражені симптоми, тому його виявлення потребує уважного ставлення до свого здоров’я та своєчасного звернення до гінеколога.
На ендометріоз страждають приблизно 6–9 % усіх жінок на Землі. Особливість цієї хвороби полягає в дуже «тихому» розвитку, а також неможливості точного діагностування захворювання без здачі спеціального аналізу на ендометріальну тканину.
Середній вік пацієнтів на момент постановки діагнозу в Україні складає 27–28 років, що підтверджує факт відсутності якихось «груп ризику» серед різних вікових категорій.
Найбільш небезпечний ендометріоз в задавнених випадках – іноді хвороба прогресує 2–3 роки в організмі жінки фактично непомітно. Аномальні тканини ендометрія можуть знаходитися в яєчниках, маткових зв’язках, в промежині між піхвою й прямою кишкою, що ще раз підтверджує виняткову небезпеку хвороби й необхідність термінової клінічної діагностики з подальшим лікуванням.
Ендометріоз — це хронічне гінекологічне захворювання, при якому тканина, схожа за властивостями на ендометрій, з'являється за межами внутрішньої оболонки матки. Осередки ендометріозу реагують на гормональні зміни протягом менструального циклу. Через це в ділянці патологічних вогнищ можуть виникати запальні зміни, набряк і больовий синдром. Захворювання може мати різну локалізацію та ступінь поширення. Найчастіше ендометріоз пов'язаний із ураженням органів малого таза.
Залежно від місця розташування ендометріоїдних вогнищ розрізняють генітальний та екстрагенітальний ендометріоз.
Генітальний ендометріоз уражає органи репродуктивної системи. Він може бути:
Внутрішнім — вогнища розташовані в тілі матки (аденоміоз).
Зовнішнім — вогнища можуть розташовуватися на яєчниках, маткових трубах, шийці матки та інших структурах репродуктивної системи.
Екстрагенітальний ендометріоз виникає за межами органів репродуктивної системи. За локалізацією його поділяють на:
Перитонеальний — вогнища розташовані на очеревині.
Екстраперитонеальний — вогнища знаходяться поза очеревиною, зокрема в м'яких тканинах та інших анатомічних структурах.
Перебіг ендометріозу залежить від локалізації, кількості, розміру та глибини вогнищ. Визначити форму та поширеність захворювання можна після комплексного гінекологічного обстеження.
Точна причина виникнення ендометріозу досі не встановлена. Вважається, що у розвитку захворювання можуть відігравати роль декілька факторів.
Серед можливих причин та факторів ризику розглядають:
Наявність одного або декількох факторів ризику не означає, що захворювання обов'язково виникне.
До найбільш характерних симптомів належать:
біль під час статевого контакту,
рясні або тривалі менструації
мажучі кров'янисті виділення до або після менструації,
порушення менструального циклу
біль під час статевого контакту,
труднощі із настанням вагітності
Діагностика ендометріозу починається з консультації гінеколога. Лікар уточнює скарги, характер менструального циклу, особливості больового синдрому та анамнез пацієнтки.
Залежно від ситуації можуть застосовуватися:
На УЗД ознаки ендометріозу залежать від його форми та локалізації. При аденоміозі можуть виявлятися неоднорідність міометрія, зміна його товщини та нечіткість меж між ендометрієм і міометрієм. При ендометріозі яєчників можуть визначатися ендометріоїдні кісти з характерною структурою.
Водночас не всі форми ендометріозу можна побачити на УЗД, тому відсутність змін не виключає захворювання. Результати дослідження оцінюють у комплексі з оглядом та іншими обстеженнями.
Лікування ендометріозу підбирається індивідуально. Основною метою є контроль симптомів, зменшення активності патологічного процесу та збереження якості життя жінки.
Вибір тактики залежить від:
Вибір методу лікування має ґрунтуватися не лише на результатах одного обстеження, а на комплексній оцінці стану жінки.
У певних випадках лікар може призначити гормональну терапію. Її завдання — впливати на гормонально залежний характер захворювання та зменшувати прояви ендометріозу. Для контролю болю також можуть застосовуватися симптоматичні препарати. Важливо не призначати гормональні препарати самостійно. Схему лікування, дозування та тривалість терапії визначає лікар після оцінки стану пацієнтки.
Питання, чи можливе лікування ендометріозу без гормонів, залежить від конкретної клінічної ситуації. Негормональні методи можуть бути частиною комплексного підходу, зокрема для контролю больового синдрому. Проте вони не завжди впливають безпосередньо на самі ендометріоїдні вогнища. Тому оптимальний метод лікування визначає гінеколог після встановлення діагнозу.
У деяких випадках може бути рекомендоване хірургічне лікування. Необхідність операції оцінюється індивідуально з урахуванням поширеності захворювання, симптомів, попереднього лікування та репродуктивних планів.
Ендометріоз може негативно впливати на якість життя через хронічний або періодичний біль, порушення менструального циклу та інші симптоми.
Серед можливих наслідків ендометріозу:
Наслідки залежать від форми, локалізації та тривалості захворювання. Саме тому за появи характерних симптомів не варто відкладати консультацію гінеколога.
Вартість лікування ендометріозу в Житомирі залежить від обсягу необхідної діагностики, обраної тактики лікування та кількості процедур. На першій консультації лікар проводить огляд, аналізує скарги та результати попередніх обстежень, після чого визначає подальшу тактику.
Актуальну вартість консультацій, діагностичних процедур та інших медичних послуг можна дізнатися тут.
Для отримання консультації можна записатись на прийом до гінеколога за телефоном контак - центру або заповнивши форму для запису на сайті клініки.
Ендометріоз є хронічним захворюванням, тому лікування спрямоване насамперед на контроль симптомів, зменшення активності патологічного процесу та запобігання його прогресуванню. Тактика залежить від форми захворювання, його поширеності та індивідуальних особливостей жінки.
Найчастіше ендометріоз проявляється болем внизу живота або в ділянці малого таза, особливо до та під час менструації. Також можливий біль під час статевого контакту. У різних жінок інтенсивність і характер болю можуть суттєво відрізнятися.
При ендометріозі можуть спостерігатися мажучі коричневі або кров'янисті виділення з піхви до чи після менструації. Однак подібні симптоми характерні й для інших гінекологічних захворювань, тому для встановлення причини необхідна консультація лікаря.
Ендометріоз не вважається передраковим захворюванням. Водночас окремі форми ендометріозу можуть мати певні асоціації з рідкісними злоякісними процесами. Це не означає, що ендометріоз обов'язково перероджується в рак. Регулярне спостереження у гінеколога допомагає контролювати стан.
Ні. Ендометріоз не є інфекційним захворюванням і не передається статевим шляхом. Його розвиток пов'язаний із комплексом гормональних, генетичних та інших факторів.
Так, вагітність при ендометріозі можлива. Однак у деяких жінок захворювання може впливати на репродуктивну функцію та ускладнювати зачаття. Якщо вагітність не настає, необхідно звернутися до гінеколога для оцінки стану репродуктивної системи.
Схуднення не є характерною ознакою ендометріозу. Якщо відбувається незрозуміла втрата ваги, варто звернутися до лікаря та пройти обстеження, оскільки причиною можуть бути інші захворювання або стани.
Без належного спостереження ендометріоз може прогресувати, а симптоми — посилюватися. Можливі хронічний біль, формування кіст і спайкового процесу, а також проблеми із зачаттям. Тактика залежить від конкретної форми та перебігу захворювання.