Видалення апендициту в Житомирі

Товстий кишечник складається із кількох відділів. У ділянці сліпої кишки, що проектується на праву здухвинну зону, розміщений червоподібний відросток, який ми знаємо як апендикс. Апендикс, до речі, відіграє значну роль в імунній системі людини. 

В силу різних обставин, апендикс піддається запальним змінам, що призводять до розвитку апендициту. У випадку, коли людина вживає мало рослинної їжі та клітковини, у неї виникає схильність до формування у калі феколітів (калового каменю). Цей камін може спровокувати обтурацію відростка. У закупореному відростку активно розвивається умовно-патогенна флора: кишкова паличка, ентеробактерії та ін. Також посилюється продукування слизу. Об’єм відростка не може впоратися із таким тиском, поступово розвивається ішемія, венозний застій, набряк стінки апендикса. Апендикс не може протистояти напору бактерій, вони поступово руйнують його.

Приблизно так розвивається апендицит – гостре запалення апендикса. За гістологічною класифікацією, розрізняють такі види апендициту:

• серозний (або катаральний) – найлегша форма;

• флегмонозний (гнійний);

• гангренозний (некроз апендикса);

• перфоративний (провив вмісту апендикса у черевну порожнину).

Класичні симптоми апендициту:

• біль, який спочатку розвивається у правій здухвинній зоні, а потім поширюється на весь живіт, у пах та промежину, у нирки;

• інтенсивність болю може навіть спровокувати блювоту;

• сильне напруження м’язів живота (дошкоподібний живіт);

• позитивний симптом Щоткіна-Блумберга (коли при пальпації лікар натискає на проекцію апендикса і різко відпускає руку; при відпусканні біль різко посилюється);

• позитивний симптом подразнення очеревини (коли біль посилюється при дотику до живота пацієнта);

• позитивний симптом Воскресенського (біль в проекції апендикса, який посилюється при проведенні рукою від ребра до низу);

• симптом Думбадзе (біль в проекції апендикса при пальпації пупка) та ін.

Важливо ретельно визначити симптоматику, доки апендицит не спричинив ускладнень, а саме: перфорації апендикса, розвитку перитоніту та ін.

Діагностика полягає у огляді та пальпації, обов’язковому проведенні візуальних методів (УЗД), лабораторної діагностики, ЕКГ (для виключення інфаркту міокарда). Для жінок обов’язковим є огляд у гінеколога, адже при помилковому діагностуванні апендициту лікарі можуть не помітити не менш небезпечних гінекологічних патологій (гострий аднексит, піосальпінкс, апоплексія яєчника, перекрут  кісти яєчника та ін.)

При своєчасній діагностиці апендициту та відсутності перитоніту золотим стандартом лікування є лапароскопічна апендектомія. Лапароскопічний метод полягає у введенні інструментів та камери в черевну порожнину завдяки невеликим через шкірним отворам (до 1 см). Перед цим у черевній порожнині проводять карбоксиперитонеум. Камера, введена в черевну порожнину, передає зображення у багаторазовому збільшенні на екран, що в рази покращує ефективність методу через кращу видимість.

Саме видалення відростка складається із таких етапів: на основу відростка накладають затискач, на брижову артерію накладають кліпси, саму брижу перетинають. На червоподібний відросток накладають стиплер і перетинають його. Куксу обробляють антисептиком та коагулюють. Розрізи зшивають за допомогою косметичного шва. Лапароскопічний метод дозволяє провести процедуру швидко, якісно та без зайвого травматизму.