Операція Іванісевича при варикоцеле

Важкі фізичні навантаження, особливості анатомічної будови, несприятливі умови праці – ці та багато інших причин є причиною застою венозної крові у малому тазі, а саме передумовою розвитку варикоцеле. Варикоцеле – це варикозне розширення вен сім’яного канатика, що здебільшого виникає зліва (що обумовлено анатомічно).

Патогенетичною ланкою розвитку варикоцеле є слабкість судинної стінки, яка, до речі, має схильність до генетичного успадкування (в більшої половини пацієнтів батьки також стикалися з цією проблемою). Найчастіше варикоцеле діагностується у чоловіків віком 25-45 років.

Варикоцеле протікає у трьох стадіях. Перша стадія – розширені вени пальпуються тільки тоді, коли пацієнт у стоячому положенні. Друга стадія – вени пальпуються у положенні лежачи та стоячи. Третя стадія – розширенні вен помітне і без пальпації неозброєним оком, яєчко збільшене у розмірах.

При цьому пацієнти скаржаться на:

• тягнучий біль у яєчку та внизу живота;

• дискомфорт в паху;

• опущення калитки, збільшення у розмірах;

• асиметрія яєчок;

• дискомфорт під час статевого акту;

• посилення болю при фізичних навантаженнях.

Варикоцеле небезпечне тим, що при цьому захворюванні значно знижуються кількісні та якісні показники сперматозоїдів, порушується їх морфологія, рухливість. Розвивається цей процес як наслідок порушення венозного відтоку, що пригнічує сперматогенез. Конкретніше, варикоцеле є причиною розвитку гіпоксії яєчка, механічного стиснення розширеними венами сім’явиносних проток, місцевого підвищення температури яєчка. Це призводить до проблем у статевому житті та плануванні сім’ї.

Якщо вже почався розвиток варикоцеле, то консервативні методи лікування будуть вже безсилі. Тому, якщо лікар радить вам венотоніки та носіння тугих плавок – зверніться до іншого лікаря, адже ці поради тільки незначно сповільнюють патологічний процес, але ніяк не ліквідують його.

Найбільш оптимальним методом є малоінвазивне хірургічне лікування варикоцеле. Лікарі пропонують такі методи лікування варикоцеле як операція Мармара, ендоскопічні методи лігування вен, лапароскопічна методи та операція Іванісевича. Показаннями до хірургічного втручання є:

• порушення ерекції та сперматогенезу;

• збільшення чи зменшення яєчка у розмірах;

• видимі варикозно розширені вени;

• нестерпні болі у пацієнта.

Суть методу полягає у перев’язці яєчкової вени для припинення зворотного відтоку. Це дозволяє усунути скупчення крові у розширеній вені калитки.

Підготовка до операції – класичне передопераційне обстеження: загально клінічні обстеження, консультація уролога та суміжних лікарів, доплерографія вен калитки, УЗД калитки та статевого члена, ЕКГ. Процедура проводиться під місцевим знеболенням.  Хід процедури наступний: у пахвинній ділянці вище гребеня клубової кістки паралельно до пахвинного каналу проводиться невеликий розріз – розтин шкіри з підшкірно-жировою клітковиною, апоневрозу зовнішнього косого м’язу живота. У пахвинному каналі лікар знаходить венозне сплетення, яке надалі перев’язує. Після перев’язки вен лікар зшиває апоневроз, шкіру косметичним швом, який після загоєння не залишає видимих слідів.

Операція є нетривалою та досить простою у виконанні. Лікарі забезпечують всі умови комфорту та стерильності для гарантії безпеки пацієнта. Довірте своє здоров’я найкращим! Ми гарантуємо анонімність!