Герніопластика (видалення грижі)

Грижа може тривалий час не спричиняти сильного болю, але поступово збільшуватися, створювати дискомфорт під час руху та фізичних навантажень і, що важливо, призводити до небезпечних ускладнень. Якщо ви помітили випинання на животі, в області пупка або в паху, не варто відкладати консультацію хірурга.

Грижа не зникає самостійно, а ефективним способом усунення дефекту черевної стінки є хірургічне лікування — герніопластика. Під час операції лікар повертає вміст грижового мішка в черевну порожнину та зміцнює ділянку, через яку утворилася грижа.

У клініці «Оксфорд Медікал» у Житомирі проводять діагностику та хірургічне лікування різних видів гриж. Тактика операції визначається індивідуально після огляду та обстеження пацієнта.

Грижа — це патологічне випинання органів або тканин через слабку ділянку черевної стінки. Простими словами, кила — це стан, за якого частина внутрішніх органів або тканин виходить за межі анатомічної порожнини через природний або патологічний отвір.

Найчастіше грижа формується в передній черевній стінці або в паховій ділянці. У складі грижового мішка можуть знаходитися петлі кишечника, сальник або інші тканини.

На початкових етапах випинання може з'являтися лише під час кашлю, фізичного навантаження чи напруження та зникати в положенні лежачи. З часом грижа може збільшуватися й ставати постійною.

Формуванню грижі сприяє поєднання слабкості тканин та підвищення внутрішньочеревного тиску.

Серед можливих факторів:

• важкі фізичні навантаження;
• різке підняття великої ваги;
• хронічний кашель;
• тривалі закрепи;
• надлишкова маса тіла;
• вагітність;
• слабкість сполучної тканини;
• попередні оперативні втручання на черевній стінці;
• травми живота;
• вроджені особливості будови передньої черевної стінки.

Післяопераційні грижі можуть виникати в ділянці рубця через ослаблення черевної стінки після хірургічного втручання.

Залежно від місця утворення розрізняють такі основні види гриж:

Пахова грижа. Формується в пахвинній ділянці, коли внутрішні тканини або органи виходять через пахвинний канал. Це один із найпоширеніших видів гриж, який значно частіше зустрічається у чоловіків. У разі збільшення випинання воно може поширюватися в мошонку.

Стегнова грижа. Виникає нижче пахвинної складки, у верхній частині стегна, коли тканини проходять через стегновий канал. Зустрічається рідше за пахову грижу та частіше діагностується у жінок. Через анатомічні особливості стегнові грижі мають підвищений ризик защемлення.

Пупкова грижа. Утворюється в ділянці пупкового кільця через його ослаблення або розширення. Випинання може бути невеликим і майже непомітним або поступово збільшуватися. Пупкова грижа може бути вродженою або виникнути у дорослому віці.

Грижа білої лінії живота. Формується внаслідок розходження або ослаблення сухожилкових волокон по серединній лінії передньої черевної стінки. Найчастіше випинання розташовується над пупком. Спочатку через дефект може виходити жирова тканина, а зі збільшенням грижових воріт — частина внутрішніх органів.

Діафрагмальна грижа. Виникає, коли органи черевної порожнини переміщуються через природний отвір або патологічний дефект у діафрагмі в грудну порожнину. Найпоширенішим варіантом є грижа стравохідного отвору діафрагми, за якої частина шлунка зміщується в грудну порожнину.

Післяопераційна грижа. Розвивається в ділянці хірургічного рубця після операцій на органах черевної порожнини. Причиною є ослаблення або недостатнє відновлення тканин черевної стінки. Така грижа може з'явитися як через кілька місяців після операції, так і через кілька років.

Вентральна грижа. Утворюється в ділянці передньої черевної стінки та може виникати як самостійно, так і після попереднього оперативного втручання. Її розміри можуть значно відрізнятися — від невеликого локального випинання до великих дефектів черевної стінки.

Зовнішні грижі зазвичай проявляються помітним або відчутним випинанням, яке може збільшуватися під час кашлю, фізичного навантаження чи напруження. Внутрішні грижі не завжди мають видимі ознаки та можуть проявлятися болем, дискомфортом або іншими неспецифічними симптомами. Тому точний діагноз встановлює хірург після огляду та, за необхідності, додаткового обстеження.

У більшості випадків попередній діагноз лікар може встановити під час огляду та пальпації. Хірург оцінює розташування та розміри випинання, його рухливість, болючість та можливість вправлення.

За необхідності призначаються додаткові обстеження. Залежно від клінічної ситуації можуть використовуватися УЗД, лабораторні дослідження та інші методи діагностики.

Рентгенографія не є основним методом діагностики більшості гриж передньої черевної стінки, однак у певних клінічних ситуаціях лікар може призначити рентген для уточнення інших патологічних станів або передопераційного обстеження.

Вибір методу залежить від виду, розміру та локалізації грижі, наявності ускладнень, загального стану пацієнта та інших факторів.

Основний метод лікування сформованої грижі — операція.

Консервативні методи, зокрема носіння бандажа, можуть використовуватися лише в окремих ситуаціях для тимчасового контролю симптомів або коли оперативне лікування тимчасово неможливе. Вони не усувають сам дефект черевної стінки.

Сучасне лікування грижі передбачає хірургічне усунення грижового дефекту. Залежно від виду грижі може застосовуватися відкрита або лапароскопічна операція.

Хірургічне лікування може бути рекомендоване при:

• наявності діагностованої грижі;
• поступовому збільшенні грижового випинання;
• больових відчуттях або постійному дискомфорті;
• обмеженні фізичної активності через грижу;
• ризику ускладнень;
• рецидивній грижі;
• післяопераційній грижі;
• защемленні грижі.

При защемленні, порушенні кровопостачання органів або інших гострих ускладненнях операція може проводитися в невідкладному порядку.

Можливість проведення операції визначає хірург після оцінки стану пацієнта.

Планове втручання може бути тимчасово відкладене при:

• гострих інфекційних захворюваннях;
• загостренні тяжких хронічних захворювань;
• декомпенсованих станах;
• порушеннях згортання крові;
• інших станах, які підвищують ризик операції.

У разі защемленої грижі наявність супутніх захворювань не завжди є підставою для відмови від операції — лікар оцінює співвідношення ризику та необхідності невідкладного лікування.

Перед операцією пацієнт проходить консультацію хірурга. Лікар уточнює скарги, анамнез, наявність попередніх операцій і супутніх захворювань.

За показаннями можуть призначатися:

• аналізи крові;
• коагулограма;
• ЕКГ;
• УЗД;
• інші обстеження залежно від стану пацієнта.

Перед втручанням лікар також надає рекомендації щодо харчування, прийому постійних лікарських препаратів та інших аспектів підготовки.

Конкретна техніка залежить від виду та розміру грижі, але загалом операція включає кілька етапів:

1. Знеболення відповідно до виду та обсягу втручання.
2. Доступ до грижового дефекту.
3. Виділення грижового мішка.
4. Вправлення його вмісту в черевну порожнину.
5. Закриття та зміцнення грижових воріт.
6. За необхідності — встановлення сітчастого імпланта.
7. Закриття операційної рани.

При деяких видах гриж може застосовуватися лапароскопічна техніка. Вона передбачає виконання операції через невеликі проколи та може сприяти меншій травматизації тканин і швидшому відновленню.

Таким чином, оперувати грижу рекомендують не лише через косметичний дефект. Основною метою є усунення грижового дефекту та зниження ризику ускладнень.

Тривалість відновлення залежить від виду операції, локалізації та розміру грижі, методу герніопластики та індивідуальних особливостей пацієнта.

Після операції необхідно:

• дотримуватися рекомендацій хірурга;
• контролювати стан післяопераційної рани;
• своєчасно проходити огляди;
• поступово збільшувати фізичну активність;
• тимчасово уникати важкого фізичного навантаження;
• дотримуватися рекомендацій щодо харчування та роботи кишечника.

Точні обмеження та терміни повернення до фізичних навантажень визначає лікар залежно від проведеної операції.

Вартість герніопластики залежить від виду та розміру грижі, складності операції, обраного методу лікування та необхідності використання сітчастого імпланта. Актуальний прайс на хірургічні послуги можна переглянути тут. Остаточна ціна видалення грижі визначається після консультації та залежить від конкретної клінічної ситуації. Перед операцією лікар пояснює обсяг втручання та пов'язані з ним витрати.

Записатись на прийом до хірурга стосовно оперативного втручання можна за телефоном контакт - центру або заповнивши форму для запису на сайті.

Інформація має ознайомчий характер і не замінює консультацію лікаря.