Грижею є анатомічний дефект, при якому виникає випинання внутрішніх органів через слабкі місця оточуючої стінки. У випадку діафрагмальної грижі ми відмічаємо таку проблему, як випинання частини шлунка у грудну порожнину через стравохідний отвір діафрагми.
Ми знаємо про пупкові кили, пахові, стегнові. У цих випадках випинання є назовні і ми можемо побачити його неозброєним оком. У випадку діафрагмальної грижі ми не бачимо наочно випинання органів ЧП в грудну порожнину. Попри цю особливість, діафрагмальна грижа має класичну будову, тобто складається з грижового мішка, грижових оболонок, грижового вмісту та грижових воріт.
Чому розвивається діафрагмальна грижа?
Головними патогенетичними факторами розвитку гриж є слабкість м’язової стінки (у даному випадку діафрагми) та підвищення внутрішньочеревного тиску, через що йде витіснення внутрішніх органів.
Цьому сприяють такі явища:
вікові зміни;
надмірні фізичні навантаження;
травми грудної клітки;
вроджені аномалії будови діафрагми;
запальні захворювання травного тракту;
рефлекс-езофагіт та ін.
Ознаки діафрагмальної грижі
Грижа як анатомічний дефект має свої певні особливості, тому її поділяють на два різновиди:
ковзна – виникає випіт над рівнем діафрагми, що сформований частиною шлунка та/або абдомінальною частиною стравоходу (в нормі ці утвори повинні бути під діафрагмою);
параезофагеальна – випинання дна шлунка при незміненій локалізації стравоходу.
При цих станах виникають вторинні запальні ураження шлунка та ерозії слизової оболонки, рефлюк-езофагіт та ін. Тому прояви діафрагмальної грижі спочатку є неспецифічними і пацієнти не надають їм належної уваги. Виникає кислий присмак в роті, печія, незначний біль за грудиною, кашель, хворобливі відчуття за грудиною.
Специфічних симптомів при різних формах грижі, на жаль немає, тому ми стикаємось із проблемою пізньої діагностики захворювання, переважно на етапі защемлення грижі. Здебільшого із наявними симптомами пацієнти звертаються до гастроентеролога, який в першу чергу призначає ендоскопію, щоб знати, чи нема проявів виразки. Саме під час ендоскопії та рентгену ОГК лікарі випадково виявляють грижу діафрагми.
Лапароскопічне лікування діафрагмальної грижі
Як ми й зазначали, грижу важко запідозрити тільки при огляді та опитуванні пацієнта. Вирішальними у діагностиці будуть візуальні методи: рентген, ендоскопія, КТ, МРТ. На жаль, грижі не піддаються консервативному лікуванню, тому лікарі одразу пропонують лапароскопічну герніопластику – вправлення грижі з подальшою пластикою грижових воріт.
Метод лапароскопічного доступу є передовим у сучасній хірургії, завдяки своїм беззаперечним перевагам:
можливість втручання без масивних розрізів, тільки завдяки трьом отворам до 1 см, через які вводяться інструменти та оптика;
оптика передає чітке та в рази збільшене зображення на екран монітора, що забезпечує кращу видимість для лікаря;
лікар може усунути ризик масивних кровотеч завдяки миттєвій коагуляції судин;
через незначне втручання та невеликі шрами (які закриваються непомітними косметичними швами) реабілітаційний період є в рази коротшим;
повне відновлення пацієнта за мінімальний термін.
В хірургії Оксфорд Медікал Житомир працюють лікарі з неймовірним досвідом роботи та високою професійною кваліфікацією. Завдяки застосуванню передових методик лікування та сучасної апаратури лікарі досягають максимально ефективного та якісного лікування. Цінова політика та якісний сервіс клініки не залишать байдужими жодного пацієнта.
Ми піклуємося про кожного пацієнта!
ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ
